../ Финансовая отчётность / Украинские национальные стандарты финансовой отчётности / МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з бухгалтерського обліку запасів

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ

10.01.2007  N 2

Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів
N  498 від 31.03.2008
N 1307 від 10.11.2009 )

Відповідно до статті 6 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, схвалені Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, що додаються.
2. Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Міністра (патронатна служба) (Кутецька В.М.) після затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів забезпечити їх опублікування в засобах масової інформації.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Єфименко Т.І.

Перший віце-прем’єр-міністр України, Міністр фінансів України М.Я.Азаров

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
фінансів України
10.01.2007  N 2

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з бухгалтерського обліку запасів

1. Загальні положення

1.1. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів (далі — Методичні рекомендації) можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім банків та бюджетних установ).
1.2. Методичні рекомендації не поширюються на: незавершені роботи підрядника за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов’язані з ними; фінансові активи; поточні біологічні активи, якщо вони оцінені за справедливою вартістю відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 “Біологічні активи”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 N 790.
1.3. Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:
сировину, основні й допоміжні матеріали, паливо, запасні частини, напівфабрикати, тару (строк корисного використання якої не більше одного року), тарні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва, адміністративних потреб та збуту;
незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;
готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором, встановленим стандартам або технічним умовам тощо;
товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;
поточні біологічні активи, якщо вони оцінені за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” ;
продукцію сільського і лісового господарства після її первісного визнання;
інші запаси.
1.4. З метою організації бухгалтерського обліку запасів розпорядчим документом, затвердженим (схваленим) власником (уповноваженим органом), визначаються:
форми первинних документів, що використовуються для оформлення руху запасів, які непередбачені типовими формами первинного обліку;
порядок обліку (ідентифіковано чи загалом)
транспортно-заготівельних витрат, застосування окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;
метод оцінки вибуття запасів;
періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів.
Також у цьому документі додатково можуть бути визначені:
правила документообороту і технологія обробки облікової інформації, порядок контролю за рухом запасів та відповідальність посадових осіб;
порядок аналітичного обліку запасів;
одиниця натурального виміру запасів для кожної одиниці бухгалтерського обліку.

2. Визнання та оцінка запасів

2.1. Запаси визнаються активом, якщо:
підприємству перейшли ризики й вигоди, пов’язані з правом власності або з правом повного господарського відання (оперативного управління) на придбані (отримані) запаси;
підприємство здійснює управління та контроль за запасами;
існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням;
вартість запасів може бути достовірно визначена.
Запаси, визнані активом у результаті минулих подій, стосовно яких існує імовірність того, що підприємство не отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, у звітному періоді активами не визнаються, а їх вартість визнається іншими витратами операційної діяльності.
2.2. Запаси, придбані за плату, оприбутковуються за первісною вартістю, яка складається з витрат, що виникли у зв’язку з придбанням підприємством запасів, зокрема:
ціна придбання за вирахуванням знижок відповідно до договору з постачальником (продавцем) та непрямих податків, крім випадків, якщо податки не відшкодовуються підприємству відповідно до чинного законодавства;
суми ввізного мита;
транспортно-заготівельні витрати;
інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, втрати і нестачі запасів в межах норм природного убутку, виявлені при оприбуткуванні придбаних запасів, що сталися при їх транспортуванні.
2.3. Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені): проценти за користування позиками, крім запасів, які можуть бути визнані кваліфікаційним активом згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 31 “Фінансові витрати”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 N 415 ;
витрати на утримання відділів постачання та інших служб підприємства з аналогічними функціями;
курсові різниці, які виникають у разі здійснення розрахунків з іноземними постачальниками за одержані запаси;
витрати, пов’язані з придбанням іноземної валюти для оплати вартості запасів;
понаднормові втрати і нестачі запасів;
витрати на збут;
адміністративні та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Наднормативні втрати і нестачі запасів та/або зіпсовані запаси, які виявлені під час оприбуткування і сталися при їх транспортуванні, оцінюються виходячи з первісної вартості одиниці придбаних запасів, що визначається у порядку, наведеному у підпункті 2.2 цих Методичних рекомендацій.
2.4. Первісна вартість одиниці придбаних запасів, за якою вони відображаються у бухгалтерському обліку, визначається діленням фактичних витрат, що пов’язані з придбанням однорідних запасів, які надійшли однією партією, на загальну кількість придбаних запасів.
2.5. Запаси, придбані за іноземну валюту, оцінюються у валюті звітності із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операцій (дата визнання активів). Якщо оплата запасів в іноземній валюті передує їхньому надходженню, то оцінка запасів на дату їх оприбуткування здійснюється у валюті звітності із застосуванням валютного курсу на дату перерахування іноземної валюти.
2.6. Запаси, що надійшли від постачальника і не відповідають критеріям визнання активу у зв’язку з невідповідністю стандартам, умовам угод, технічним умовам тощо, відображаються на позабалансових рахунках до узгодження ціни з постачальником за справедливою вартістю або ціною, вказаною в документах постачальника.
2.7. Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість. Формування виробничої собівартості таких запасів здійснюється у порядку, передбаченому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 N 318.
2.8. У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, вони можуть оцінюватися та відображатися у бухгалтерському обліку за справедливою вартістю з наступним коригуванням до собівартості.
2.9. Первісною вартістю запасів, що отримані як внесок до статутного (пайового) капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених підпунктом 2.2. цих Методичних рекомендацій.
Справедлива вартість визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 “Об’єднання підприємств”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 N 163.
При визначенні справедливої вартості запасів підприємство може використовувати дані про:
а) останню ринкову ціну операцій з відповідними запасами (за умови відсутності суттєвих негативних змін в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство);
б) ринкові ціни на подібні активи, скориговані з урахуванням індивідуальних характеристик, особливостей або ступеня незавершеного виробництва, для якого визначається справедлива вартість;
в) додаткові показники, які характеризують рівень цін на запаси.
2.10. Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням фактично понесених витрат, які передбачені підпунктом 2.2 цих Методичних рекомендацій.
2.11. Первісна вартість запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів (або запасів, що підлягають передачі). Якщо балансова вартість переданих запасів (або запасів, що підлягають передачі) перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість із включенням різниці до витрат звітного періоду.
Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.
2.12. Запаси, отримані у процесі ремонту і поліпшення (модернізації, добудови, реконструкції тощо, ліквідації основних засобів), оприбутковуються за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів при наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації. Витрати на ремонт отриманих матеріальних цінностей, які будуть використовуватися як запасні частини, витрати, безпосередньо пов’язані з приведенням цих запасів у стан, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях (витрати на доробку та підвищення якісних і технічних характеристик запасів), включаються до їх первісної вартості.
2.13. Первісна вартість запасів, що надійшли на склад від забракованих виробів та зворотних відходів виробництва, ліквідації основних засобів, визначається за чистою вартістю реалізації, якщо такі запаси призначені для реалізації, або в оцінці їх можливого використання.
Зворотні відходи виробництва — це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших видів матеріальних цінностей, що утворилися у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового матеріалу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням. Прикладами відходів виробництва можуть бути стружка, обрубки металу, обрізки тканини тощо.
Відходи, реалізація та/або використання яких у виробничому процесі не передбачається, активом не визнаються. Витрати на утилізацію цих відходів включаються до інших операційних витрат.
2.14. Виявлені у процесі інвентаризації надлишки запасів оприбутковуються за чистою вартістю реалізації запасів, якщо вони реалізуються, або в оцінці можливого використання запасів, якщо вони використовуються на самому підприємстві.
2.15. Для оцінки запасів при їх вибутті (відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продажу, іншому вибутті) застосовують методи:
ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
середньозваженої собівартості;
собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
нормативних затрат;
ціни продажу.
2.16. Для запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.
Приклади розрахунку вартості запасів при вибутті за методами оцінки наведені у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.
2.17. Оцінка відпущених запасів за ідентифікованою собівартістю може застосовуватися підприємством у випадку, якщо запаси не замінюють один одного або відпускаються для виконання спеціальних замовлень і проектів, або їх первісна вартість визначена з ідентифікованої вартості (автомобілі, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння тощо).
2.18. Метод оцінки за середньозваженою собівартістю запасів передбачає, що вибуття запасів може оцінюватися такими способами: 1) оцінка за щомісячною середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів; 2) оцінка за періодичною середньозваженою собівартістю запасів проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття.
2.19. Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.
2.20. Метод нормативних затрат при оцінці вибуття запасів базується на застосуванні затверджених підприємством норм витрат на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг). Норми розраховуються з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних підприємство повинно регулярно аналізувати відхилення від норм та у разі необхідності переглядати встановлені норми.
Оцінка готової продукції (робіт, послуг) за нормативними затратами на дату балансу коригується до фактичної виробничої собівартості.
2.21. Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо застосування інших методів оцінки вибуття запасів не виправдано) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.
2.22. Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.
2.23. Запаси відображаються у фінансовій звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
Чиста вартість реалізації запасів визначається як очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.
2.24. Перегляд первісної вартості запасів і коригування її до рівня чистої вартості реалізації проводиться, якщо на дату балансу відбулося зменшення величини первісно очікуваних від використання запасів економічних вигод внаслідок зниження їх ціни, зіпсування, застаріння, закінчення терміну зберігання тощо.
Приклад визначення чистої вартості реалізації запасів наведено у додатку 2 до цих Методичних рекомендацій.

3. Документальне оформлення операцій руху запасів

3.1. Надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади.
Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов’язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.
3.2. Надходження на склад запасів власного виробництва (готової продукції, напівфабрикатів, допоміжних матеріалів) оформлюються накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма М-11, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 N 193. Накладна-вимога складається у двох примірниках та підписується особою, яка передає зазначені запаси, та їх отримувачем.
3.3. Отримання запасів як внесок до статутного капіталу оформлюється прибутковим ордером (форма М-4, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 N 193 або актом про приймання матеріалів (форма М-7, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 N 193), або товарно-транспортною накладною (форма N 1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту України і Міністерства статистики України від 29.12.1995 N 488/346 тощо.
3.4. Обмін запасів на інші подібні і неподібні запаси оформлюється прибутковим ордером або актом про приймання матеріалів, або товарно-транспортною накладною тощо.
3.5. Запаси, які одержані безоплатно, оформлюються накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів або товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування, або актом про приймання матеріалів, або прибутковим ордером. Прибутковий ордер складається матеріально відповідальною особою у день прийняття запасів.
3.6. Приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером.
3.7. Якщо при оприбуткуванні запасів виявлено невідповідність якості та кількості запасів даним супроводжувальних документів, то складається акт про приймання матеріалів за участю матеріально відповідальної особи та представника відправника (постачальника) або представника незацікавленої організації. Якщо такі запаси надійшли залізницею, складається комерційний акт (форма якого затверджена наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334 “Про затвердження Правил складання актів (стаття 129 Статуту)”.
3.8. Якщо запаси надійшли на підприємство без товаросупроводжувальних документів, то складається акт про приймання матеріалів або комерційний акт (у разі, якщо такі запаси надійшли залізницею).
3.9. При прийманні запасів на відповідальне зберігання складається акт про приймання матеріалів. Такі запаси на складі зберігаються відокремлено від запасів, які визнано активами підприємства.
3.10. Надходження запасів від фізичних осіб, не зареєстрованих суб’єктами підприємницької діяльності, торговельні підприємства та заклади ресторанного господарства оформлюють закупівельним актом. В закупівельному акті фіксуються дата і місце складання; назва підприємства; одиниця виміру господарської операції; зміст та обсяг (кількісний і вартісний) господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати посадову особу підприємства, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
3.11. Надходження запасів для реалізації на умовах комісії оформлюється квитанцією і товарним ярликом (форми N 1-ВТ, N 3-ВТ, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 08.07.1997 N 343.
3.12. Для внутрішнього переміщення запасів, їх відпуску виробничим підрозділам та іншим структурним підрозділам підприємства, що розташовані на іншій, ніж підрозділ, що їх відпускає, території, використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.
3.13. Для оформлення вибуття запасів, відпуск у виробництво яких здійснюється на основі встановлених лімітів, застосовуються лімітно-забірні картки (форми М-8, М-9, затверджені наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 N 193.
Відпуск матеріалів понад встановлений ліміт або при заміні матеріалів оформлюється актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (форма М-10, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 N 193 за дозволом керівника підприємства або осіб, на те уповноважених.
3.14. Вибуття запасів для реалізації (крім товарів в роздрібній торгівлі) оформлюється товарно-транспортною накладною або накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, яку виписує уповноважена особа на основі господарського договору, дозволу керівника або іншої уповноваженої особи.
Вибуття проданих за готівку товарів відображається у товарному звіті матеріально відповідальної особи.
Вибуття готової продукції на підприємствах ресторанного господарства оформлюється актом про реалізацію готових виробів.
Продаж товарів, прийнятих на комісію, оформлюється реєстром реалізованих товарів.
Вибуття запасів безоплатно оформлюється накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів або товарно-транспортною накладною.
3.15. Уцінка запасів до чистої вартості реалізації оформлюється актом уцінки.
3.16. Приймання та здавання первинних документів на підприємстві може оформлюватися реєстром (форма М-13, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 N 193 або іншою формою. Реєстр складається матеріально відповідальною особою та здається разом з первинними документами та необхідними додатками до бухгалтерської служби підприємства або іншої служби, в якій здійснюється обробка первинних документів.
3.17. З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів наказом підприємства встановлюється графік документообороту, в якому вказуються дата створення або одержання документів від інших підприємств та організацій, дата прийняття їх до обліку, дата передачі в обробку та до архіву.
Графік документообороту оформляється у вигляді схеми або переліку робіт із створення, перевірки та обробки документів, що виконуються кожним підрозділом підприємства, а також усіма виконавцями із зазначенням послідовності, взаємозв’язку і термінів виконання робіт. Приклад графіка документообороту наведено у додатку 3 до цих Методичних рекомендацій.
Працівники підприємства створюють і подають первинні документи, якими оформлюються господарські операції за їх участю, за графіком документообороту. Кожному виконавцю видається витяг із графіка, в якому наводяться перелік первинних документів, що відносяться до функціональних обов’язків виконавця, терміни їх подання та підрозділи підприємства, до яких передаються ці документи.
Первинні документи поточного місяця, що пройшли обробку і внесені до відповідного облікового регістру, комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються і передаються до архіву.
3.18. Документи, створені із застосуванням засобів обчислювальної техніки на електронних носіях, застосовуються у бухгалтерському обліку у порядку, визначеному Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N 88.
3.19. Зберігання документів про господарські операції із запасами здійснюється відповідно до Закону України “Про Національний архівний фонд і архівні установи” і Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”.

4. Облік і контроль наявності та руху запасів в місцях їх зберігання та у виробництві

4.1. Запаси на підприємствах зберігаються у спеціалізованих та інших місцях (склади, комори тощо) зберігання. Склади можуть бути загального та спеціалізованого призначення (центральні, проміжні, експедиторські та інші). Організація зберігання запасів на підприємстві здійснюється залежно від виду запасів, технології виробництва, умов постачання, умов збуту тощо.
Для запасів, що не належать підприємству, виділяються окремі місця зберігання від інших запасів.
4.2. Кожному складу присвоюють постійний номер, який надалі зазначається на всіх документах при оформленні операцій з руху запасів на даному складі.
4.3. Приймання, зберігання, відпуск та облік запасів в місцях їх зберігання здійснює матеріально відповідальна особа.
4.4. Керівник підприємства відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” затверджує перелік посадових осіб, яких наділяє правом підписувати документи на отримання та відпуск з місць зберігання запасів, давати дозвіл на вивезення запасів з підприємства та отримання їх від інших підприємств.
4.5. При прийманні запасів матеріально відповідальна особа проводить перевірку відповідності запасів асортименту, кількості, вазі, обсягу площі і якості, які зазначені у супровідних документах.
4.6. В місцях зберігання кожна однорідна група (вид) запасів може позначатися матеріальним ярликом (форма М-16, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 N 193, який прикріплюється до місця зберігання запасів.
4.7. Матеріально відповідальними особами у місцях зберігання запасів ведеться кількісний облік руху запасів (крім підприємств, які застосовують метод ціни продажу).
4.8. Облік запасів на складі може здійснюватися із застосуванням картки складського обліку матеріалів (форма М-12, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 N 193.
Картки складського обліку оформляються матеріально відповідальною особою в одному примірнику на основі первинних документів у відповідності з номенклатурою запасів.
Якщо протягом дня відбулось декілька однакових (або однорідних) операцій за кількома документами, може бути зроблено один запис з відображенням номерів документів або номера реєстру, який складається за цими документами, та загальної кількості запасів. При незначній номенклатурі запасів замість карток складського обліку може застосовуватися книга обліку залишків запасів на складі.
4.9. У визначений термін матеріально відповідальні особи подають усі первинні документи з надходження та вибуття запасів до бухгалтерської служби. Матеріальний звіт (форма М-19, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 N 193 з відображенням у ньому наявності і руху запасів складають і подають до бухгалтерської служби.
На підприємствах, які відображають запаси за оперативно-бухгалтерським методом, для відображення залишків запасів на складі підприємства на кінець звітного періоду може застосовуватися відомість обліку залишків матеріалів на складі (форма М-14, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 N 193. Відомість заповнюється на підставі даних карток складського обліку матеріалів за підтвердженими в них записами працівником бухгалтерської служби.
4.10. При застосуванні автоматизованих систем складського обліку наявності та руху запасів підприємство використовує регістри та звіти в електронній формі, що створюються, передаються і оброблюються відповідно до Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” та іншими нормативно-правовими актами.
4.11. Бухгалтерська служба відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” забезпечує дотримання правил ведення обліку запасів на складі та в інших місцях зберігання запасів в терміни, встановлені керівником (власником) підприємства.
4.12. З метою своєчасного проведення уцінки запасів, а також для контролю за відхиленням фактичного залишку запасів від встановлених норм та виявлення запасів, що тривалий час не використовуються, може застосовуватися сигнальна довідка (форма М-18, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 N 193.
4.13. Перевірка фактичної наявності запасів, їх стану та умов зберігання здійснюється інвентаризацією. Проведення інвентаризації здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 N 419 “Про затвердження Порядку подання фінансової звітності” та Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 N 69.
4.14. Для забезпечення ефективності використання запасів у виробництві здійснюється контроль використання запасів у порядку, в спосіб і строки, визначені керівником (власником) підприємства.

5. Бухгалтерський облік запасів

5.1. Бухгалтерська служба перевіряє одержані первинні документи за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов’язкових реквізитів, відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув’язка окремих показників та правильність арифметичних підрахунків.
5.2. Після перевірки первинних документів складаються облікові регістри аналітичного та синтетичного обліку. Для цього, зокрема, можуть застосовуватися облікові регістри, затверджені наказами Міністерства фінансів України від 29.12.2000 N 356 “Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку” та від 25.06.2003 N 422 “Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами”.
5.3. Аналітичний облік запасів ведеться у розрізі місць зберігання, матеріально відповідальних осіб та видів запасів.
5.4. Синтетичний облік наявності та руху запасів здійснюється в грошовій одиниці України на рахунках обліку запасів за Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцією про його застосування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 N 291 (z0892-99, z0893-99) за спрощеним Планом рахунків бухгалтерського обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 N 186.
5.5. Включення транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні доцільно здійснювати у разі, якщо можна достовірно визначити суми таких витрат, які безпосередньо відносяться до придбаних запасів.
Якщо транспортно-заготівельні витрати пов’язані із доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх сума може узагальнюватися за окремими групами запасів на окремому субрахунку (наприклад, 200 “Транспортно-заготівельні витрати на запаси") або на окремому додатковому субрахунку (наприклад, 2011 “Транспортно-заготівельні витрати на сировину та матеріали").
5.6. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів станом на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані у виробництві, реалізовані, безоплатно передані тощо) у звітному місяці. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму вартості запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Розподілена частка транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до вартості запасів, що вибули, відображається на тих рахунках бухгалтерського обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття відповідних запасів.
Залишок транспортно-заготівельних витрат, облік яких ведеться на окремих субрахунках включається до відповідної статті запасів Балансу підприємства (форма N 1, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 N 87, або форма N 1-м, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 N 39.
5.7. Нестачі та втрати запасів, в межах встановлених норм природного убутку під час транспортування, відносяться на збільшення первісної вартості оприбуткованих запасів такого найменування, групи, видів.
Нестачі та втрати запасів в межах встановлених норм природного убутку під час зберігання, а також нестачі та втрати запасів понад норми природного убутку визнаються витратами звітного періоду з відображенням їх фактичної собівартості (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат) за дебетом субрахунку 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”. Якщо на підприємстві облік запасів ведеться за цінами продажу, то списанню підлягає також відповідна сума торговельної націнки, що за розрахунком відноситься до вартості запасів, що виявилися у нестачі або зіпсовані.
Одночасно суми нестач і втрат від псування запасів понад норми природного убутку до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансовому субрахунку 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.
Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати запасів понад норми природного убутку, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості та іншого операційного доходу і розрахунків з бюджетом (на різницю між сумою, що має бути відшкодована винним, і фактичною собівартістю нестачі і втрат від псування запасів) одночасно зі списанням сум, що відображені на позабалансовому субрахунку 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”. Сума відшкодування визначається згідно із законодавством.
5.8. Сума уцінки первісної вартості запасів до чистої вартості реалізації на дату балансу включається до складу інших операційних витрат за дебетом субрахунку 946 “Втрати від знецінення запасів” із зменшенням фактичної (балансової) вартості відповідних запасів.
Якщо чиста вартість реалізації запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації в межах величини попереднього зменшення (уцінки) визнається інший операційний дохід за кредитом субрахунку 719 “Інші доходи від операційної діяльності” із збільшенням балансової вартості відповідних запасів.
5.9. Порядок відображення суми податку на додану вартість, яка обчислюється при надходженні та вибутті запасів, визначено Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 N 141 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2004 N 818.
5.10. Вартість готової продукції, товарів, виробничих запасів тощо, що відвантажені, до переходу від підприємства покупцеві ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на них, а також вартість запасів, які передані підприємством на відповідальне зберігання, комісію, переробку (давальницька сировина), відображаються на окремих субрахунках рахунків обліку відповідних запасів.
5.11. У разі, якщо передані на відповідальне зберігання запаси витрачені зберігачем запасів, власник таких запасів їх первісну вартість списує з рахунків обліку запасів з включенням до інших операційних витрат за дебетом субрахунку 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” і внесенням даних до позабалансового субрахунку 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”. На підставі документів про задоволення позову або інших документів досудового врегулювання, що свідчать про досягнення згоди щодо відшкодування втрат, власник запасів визнає дебіторську заборгованість та інші операційні доходи за кредитом субрахунку 716 “Відшкодування раніше списаних активів” з одночасним виключенням даних з позабалансового субрахунку 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.
Зберігач запасів у разі витрачання (використання) запасів, прийнятих на зберігання, їх вартість відображає за дебетом рахунків обліку відповідних запасів і кредиту рахунків обліку поточних зобов’язань.
5.12. Для відображення в обліку окремих операцій, пов’язаних з рухом запасів, які не відповідають критеріям визнання активів, (у тому числі на які підприємство не має права власності), але якими користується або забезпечує їх зберігання, застосовують позабалансові рахунки, передбачені Планом рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцією про його застосування, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 N 291 (z0892-99, z0893-99).
5.13. Бухгалтерський облік на позабалансових рахунках здійснюється, зокрема, у разі:
надходження і використання (повернення) давальницької сировини;
надходження і реалізації (повернення) запасів на підставі договору комісії (консигнації) та інших подібних цивільно-правових договорів;
надходження та рух запасів, отриманих від постачальника, і в оплаті яких відмовлено внаслідок порушення договірних зобов’язань (невідповідність асортименту, якості, строкам поставки запасів, технічним умовам тощо) або поломки та псування запасів;
одержання запасів, які згідно з угодою заборонено використовувати до оплати їх вартості;
якщо оплачені та прийняті покупцем у підприємства-постачальника запаси на території (на складі, в цеху) останнього тимчасово залишаються у підприємства-постачальника за згодою (зверненням) покупця у зв’язку із відстроченням відвантаження (вивозу, відправки) запасів покупцеві;
перевищення кількості фактично одержаних запасів над кількістю, зазначеною у видаткових документах постачальника;
якщо право власності на запаси, що надійшли на підприємство, не переходить до підприємства з інших причин;
прийняття запасів на відповідальне зберігання;
одержання від замовника підрядними організаціями устаткування і будівельних матеріалів для монтажу і виконання будівельних робіт;
виключення з активів запасів, які зіпсовані або наявність яких інвентаризацією не підтверджена та їх відсутність або псування не обґрунтована нормами природного убутку, а рішення щодо відшкодування їх вартості винними особами ще не прийнято.
На позабалансових рахунках одночасно з відображенням на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку відображається надходження і використання бланків суворого обліку, облік яких ведеться за їх номінальною вартістю, а за їх відсутності — за вартістю, яка визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.1996 N 1009.
5.14. Типова кореспонденція синтетичних рахунків, субрахунків і позабалансових рахунків бухгалтерського обліку по операціях із запасами наведена у додатку 4 до цих Методичних рекомендацій.

6. Особливості обліку тари

6.1. Підприємства, що використовують для пакування і транспортування запасів тару, строк корисного використання якої менше одного року, оцінюють придбану (отриману) тару за первісною вартістю в порядку, наведеному у підпункті 2.2 цих Методичних рекомендацій.
Тара, строк корисного використання якої більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік), призначена для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах (у коморах), у виробничих цехах, для транспортування товарно-матеріальних цінностей і багаторазового використання з метою здійснення технологічного процесу виробництва (металеві й дерев’яні бочки, цистерни, контейнери тощо), відображається на субрахунку 115 “Інвентарна тара”.
Тара одноразового використання, придбана разом із запасами, включається до первісної вартості запасів та окремо на рахунках бухгалтерського обліку не відображається.
До тари одноразового використання відноситься тара, яка використовується лише один раз, не підлягає поверненню і не приймається від покупців (паперова, картонна, поліетиленова, мішки, коробки паперові та з полімерних матеріалів, що використовуються для упаковки продукції).
Вартість тари одноразового використання, відокремлена в супроводжуючих документах і оплачена окремо, та вартість неповоротної тари багаторазового використання до первісної вартості продукції не включаються, а оприбутковуються за чистою вартістю реалізації, якщо тара реалізується, або в оцінці можливого використання, якщо тара використовується на самому підприємстві.
Тара, призначена для багаторазового використання, може класифікуватися за видами продукції, для пакування яких вона призначена (засоби пакетування і спеціалізовані контейнери, тара-устаткування, засоби пакування чорних металів і металоконструкцій, засоби пакування продукції кольорової металургії, засоби пакування газової продукції, засоби пакування хімічних реактивів тощо).
6.2. Наявність та рух тари (окрім тари, що використовується як господарський інвентар), строк корисного використання якої менше одного року, а також тарні матеріали (матеріали і деталі, що призначені для виготовлення тари та її ремонту, зокрема, деталі для збирання ящиків, бочкова клепка, залізо обручне, пробка коркова, металева і поліетиленова, ковпачки віскозні, фольга тощо) відображаються:
на субрахунку 204 “Тара й тарні матеріали" — всіма підприємствами, окрім підприємств, що займаються торговельною діяльністю і громадським харчуванням;
на субрахунку 284 “Тара під товарами" — організаціями, що займаються торговельною діяльністю і громадським харчуванням;
на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети" — підприємствами, що використовують тару для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах (у коморах), у виробничих цехах, для транспортування товарно-матеріальних цінностей.
Матеріали, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, барж, суден, з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції не відносяться до тари і відображаються на субрахунку 201 “Сировина й матеріали”.
6.3. Оцінку тари при вибутті здійснюють за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу/роздрібних цін.
6.4. Вартість тари при вибутті включається до:
виробничої собівартості готової продукції, якщо вона використовується для затарювання готової продукції безпосередньо в процесі виробництва;
витрат на збут, якщо вона використовується для затарювання товарів, готової продукції та інших запасів на складах;
собівартості реалізованих виробничих запасів, якщо її вартість не включена до первісної вартості реалізованої готової продукції, товарів, інших запасів, зазначена в супроводжуючих документах, окремою позицією і оплачена покупцем окремо.
6.5. Якщо договором передбачено повернення багаторазової тари, грошові кошти передані (отримані) у забезпечення тари (гарантії покупця на повернення тари) відображаються на рахунку 31 “Рахунки в банках” та субрахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” (або 685 “Розрахунки з іншими кредиторами") в розрізі контрагентів та договорів.
Покупець відображає вартість такої тари на позабалансовому рахунку 023 “Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні” за вартістю тари.
6.6. Відпуск тари виробничим цехам підприємства для затарювання продукції здійснюють за накладними-вимогами на відпуск матеріалів (внутрішнє переміщення) або лімітно-забірними картками. При передачі тари разом з продукцією з виробництва на склад готової продукції окремий документ на тару не оформлюється, а виписується один документ на продукцію із зазначенням в ньому кожного виду тари окремим рядком.
Відпуск тари філіям або дочірнім підприємствам, розміщеним за межами території підприємства, здійснюється за товарно-транспортною накладною.
6.7. Матеріально відповідальна особа у порядку, встановленому наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 N 193 “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів”, у визначений термін подає до бухгалтерської служби матеріальний звіт з усіма первинними документами з надходження та вибуття тари.
6.8. При інвентаризації тара носиться до опису (для тари постійного зберігання і тари багаторазового використання, іншого призначення (форма М-21, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 N 193 ) за видами: тканинна, скляна, інша жорстка тара; або за призначенням і якісним складом: нова, використовувана і та, що потребує ремонту. Непридатна для використання тара може бути списана за актом про її ліквідацію, який затверджується керівником підприємства.
Форма акта має містити обов’язкові реквізити, передбачені законодавством, а також інформацію про причини необхідності виведення з експлуатації тари, про можливість використання підприємством відходів від ліквідації (макулатура, дрова, металобрухт).

Начальник Управління
методології бухгалтерського обліку Л.Г.Ловінська

Додаток 1
до Методичних рекомендацій
з бухгалтерського обліку запасів 

Приклади розрахунку вартості вибуття запасів за методами оцінки вибуття запасів

Приклад 1. Розрахунок за методом ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів

N з/п  Показник (група/вид запасів)  Залишок на початок місяця  Надходження  Вибуття  Залишок на кінець місяця 
кіль кість  вартість за одиницю  сума  дата  кількість  вартість за одиницю  сума  дата  кількість  вартість за одиницю  сума  кількість  вартість за одиницю  сума 
Запаси А        11.01  10  30  300          10  30  300 
Усього за січень  10  300  10  300 
Запаси А  10  30  300                  10  30  300 
Запаси Б        09.02  15  33  495          15  33  495 
Усього за лютий  10  300  15  495  25  795 
Запаси А  10  30  300          10.03  30  270  30  30 
Запаси Б  15  33  495                  15  33  495 
Усього за березень  25  795  270  16  525 
Запаси А  30  30                  30  30 
10  Запаси Б  15  33  495                  15  33  495 
11  Запаси В        14.04  20  39  780          20  39  780 
12  Усього за квітень  16  525  20  780  36  1305 
13  Запаси А  30  30                  30  30 
14  Запаси Б  15  33  495          10.05  15  33  495 
15  Запаси В  20  39  780          10.05  15  39  585  39  195 
16  Усього за травень  36  1305  30  1080  225 
17  Запаси А  30  30                  30  30 
18  Запаси В  39  195          21.06  39  195       
19  Запаси Г        19.06  45  35  1575  23.06  34  35  1190  11  35  385 
20  Усього за червень  225  45  1575  39  1385  12  415 

Приклад2. Розрахунок за методом середньозваженої собівартості

N з/п  Показник (група/вид запасів)  Залишок на початок місяця  Надходження  Вибуття  Залишок на кінець місяця 
кіль кість  вартість за одиницю  сума  дата  кіль кість  вартість за одиницю  сума  дата  кіль кість  вартість за одиницю  сума  кіль кість  середньозважена вартість одиниці запасів на кінець місяця  сума 
Запаси Д        11.01  10  30  300          10  30  300 
Усього за січень  10  30  300  10  30  300 
Запаси Д  10  30  300  09.02  15  33  495               
Запаси Д        25.02  10  32  320               
Усього за лютий  10  30  300  25  815  35  31.861) 1115 
Запаси Д  35  31,86  1115          10.03  31,86  286,74       
Усього за березень  35  31,86  1115  31,86  286,74  26  31,86  828,26 

У разі, якщо оцінка вибуття запасів здійснюється за середньозваженою собівартістю на кінець звітного періоду

Запаси Д  26  31,86  828,26          05.04  20  34,98  699,6       
Запаси Д        14.04  20  39  780               
10  Запаси Д                16.04  10  34,98  349,8       
11  Запаси Д        20.04  45  35  1575               
12  Запаси Д                30.04  15  34,98  524,7       
13  Усього за квітень  26  31,86  828,26  65  2355  45  34,98  1574,1  46  34,982) 1609,16 

У разі, якщо оцінка кожної операції з вибуття запасів оцінюється за середньозваженою собівартістю на дату операції

14  Запаси Д  26  31,86  828,26          05.04  20  31,86  637,2       
15  Запаси Д        14.04  20  39  780               
16  Запаси Д                16.04  10  37,343)  373,4       
17  Запаси Д        20.04  45  35  1575               
18  Запаси Д                30.04  15  35,624)  534,3       
19  Усього за квітень  21  31,86  828,26  65  2355  45  1544,9  46  35,62  1638,36 

1) Розрахунок середньозваженої вартості одиниці запасів на кінець лютого

300 + (15 * 33) + (10 * 32)
———————————————   = 31,86
10 + 25

 

2) Розрахунок середньозваженої вартості одиниці запасів на кінець квітня

828,26 + (20 * 39) + (45 * 35) 
———————————————    = 34,98 
26 + 65 

 

3) Розрахунок середньозваженої вартості одиниці запасів на дату операції 16.04

828,26 + (20 * 39) - (20 * 31,86)
———————————————    = 37,34 
26 + 20 - 20

 

4) Розрахунок середньозваженої вартості одиниці запасів на дату операції 30.04

828,26 + (20 * 39) + (45 * 35) - (10 * 37,34) - (20 * 31,86)
——————————————————————————    = 35,62 
26 + 20 - 20 + 35 

 

Приклад 3. Розрахунок за методом собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО)

N з/п  Показник (група/вид запасів)  Залишок на початок місяця  Надходження  Вибуття  Залишок на кінець місяця 
кількість  вартість за одиницю  сума  дата  кількість  вартість за одиницю  сума  дата  кількість  вартість за одиницю  сума  кількість  вартість за одиницю  сума 
Партія 1        11.01  10  30  300          10  30  300 
Усього за січень  10  300  10  300 
Партія 1  10  30  300                  10  30  300 
Партія 2        09.02  15  33  495          15  33  495 
Усього за лютий  10  300  15  495  25  795 
Партія 1  10  30  300          10.03  30  270  30  30 
Партія 2  15  33  495                  15  33  495 
Усього за березень  25  795  270  16  525 
Партія 1  30  30                  30  30 
10  Партія 2  15  33  495                  15  33  495 
11  Партія 3        14.04  20  39  780          20  39  780 
12  Усього за квітень  16  525  20  780  36  1305 
13  Партія 1  30  30          10.05  30  30 
14  Партія 2  15  33  495          10.05  15  33  495 
15  Партія 3  20  39  780          10.05  14  39  546  39  234 
16  Усього за травень  36  1305  30  1071  234 
17  Партія 3  39  234          21.06  39  234 
18  Партія 4        19.06  45  35  1575    33  35  1155  12  35  420 
19  Усього за червень  234  45  1575  39  1389  12  420 

Приклад 4. Розрахунок за методом нормативних затрат

N з/п  Показник (група/вид запасів)  Залишок на початок місяця  Надходження  Вибуття  Залишок на кінець місяця 
кількість  вартість за одиницю  сума  дата  кількість  вартість одиницю  сума  дата  кількість  вартість за одиницю  сума  кількість  вартість за одиницю  сума 
Запаси Д        09.01  15  33  495          25  33,5  837,5 
Запаси Д        25.01  10  33  330               
Доведення до фактичної собівартості          25  0,5  12,5               
Усього за січень  25  837,5  25  837,5 
Запаси Д  25  33,5  837,5                       
Запаси Д                10.02  25  33,5  837,5       
Доведення до фактичної собівартості                             
Усього за лютий  25  33,5  837,5  25  33,5  837,5 
Запаси Д        14.03  30  33  990          32  160 
10  Запаси Д                16.03  10  33  330       
11  Запаси Д                20.03  15  33  495       
12  Доведення до фактичної собівартості  30  (1)  (30)  25  (1)  (25) 
13  Усього за березень  30  32  960  25  32  800  32  160 

Нормативна вартість одиниці продукції - 33 грн.

Фактична собівартість одиниці продукції у січні становила 33,5 грн.

Фактична собівартість одиниці продукції у березні становила 32 грн.

Доведення до фактичної собівартості продукції, оціненої за методом нормативних затрат, у березні відображається:

1) за дебетом рахунку 26 "Готова продукція" та кредитом рахунку 23 "Виробництво" на суму різниці між фактичною собівартістю та нормативною вартістю готової продукції - (30) грн.;

2) за дебетом субрахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" та кредитом рахунку 26 "Готова продукція" на суму різниці між фактичною собівартістю та нормативною вартістю готової продукції, реалізованої у звітному періоді - (25) грн.

Приклад 5. Розрахунок за методом ціни продажу

N з/п  Показник (група запасів)  Залишок на початок місяця  Надходження  Вибуття  Залишок на кінець місяця 
кіль кість  продажна вартість  націнка  дата  кіль-
кість 
ціна прид-
бання 
собі-
вартість придбання 
націнка  продажна вартість  дата  кіль-
кість 
ціна  продажна вартість  націнка  собі-
вартість 
кіль кість  продаж на вартість  націнка  собі-
вартість 
Запаси К        02.01  10  5,0  50,0  10,0  60,0  12.01  6,0  30,0      5,0  30,0     
Запаси Л        03.01  15  4,0  60,0  12,0  72,0  15.01  4,8  33,6      8,0  38,4     
Запаси М        05.01  20  6,0  120,0  30,0  150,0  17.01  12  7,5  90,0      8,0  60,0     
Усього за січень  45  230,0  52,0  282,0  24  153,6  28,321)  125,28  21  128,4  23,68  104,72 
Запаси К  30,0    09.02  25  5,0  125,0  25,0  150,0              30  180,0     
Запаси Л  38,4    09.02  10  4,0  40,0  8,0  48,0  30,02  16  4,8  76,8      9,6     
Запаси М  60,0    10.02  11  6,0  66,0  16,5  82,5              19  142,5     
Усього за лютий  21  128,4  23,68  46  231,0  49,5  280,5  16  76,8  13,752) 63,05  51  332,1  59,43  272,67 
Запаси К  30  180,0                28.03  30  6,0  180.0           
10  Запаси Л  9,6                28.03  4,8  9,6           
11  Запаси М  19  142,5                28.03  19  7,5  142,5           
12  Усього за березень  51  332,1  59,43  51  332,1  59,443) 272,66  272,66 

1) Розрахунок суми торговельної націнки на суму реалізованого товару за січень

Визначення середнього відсотка торговельної націнки:

Сер. відсоток 52 
———  х 100 % = 18,44 % 
торг. націнка 282 

 

Визначення суми торговельної націнки:

Торг. націнки = 153,6 * 18,44 % / 100 % = 28,32

Визначення собівартості реалізованих товарів:

Собівартість товарів = 153,6 - 28,32 = 125,28


2) Розрахунок суми торговельної націнки на суму реалізованого товару за лютий:

Визначення середнього відсотка торговельної націнки на кінець лютого:

Сер. відсоток (23,68 + 49,5)
——————— х 100 % = 17,9 % 
торг. націнки (128,4 + 280,5)

 

Визначення суми торговельної націнки

Торг. націнка = 76,8 * 17,9 % / 100 % = 13,75

Визначення собівартості реалізованих товарів:

Собівартість товарів = 76,8 - 13,75 = 63,05


3) Розрахунок середнього відсотка торговельної націнки на кінець березня:

Визначення середнього відсотка торговельної націнки:

Сер. відсоток 59,43
——————  х 100 % = 17,9 % 
торг. націнки  332,1

 

Визначення суми торговельної націнки:

Торг. націнка = 332,1 * 17,9 % / 100 % = 59,44

Визначення собівартості реалізованих товарів:

Собівартість товарів = 332,1 - 59,44 = 272,66

Додаток 2
до Методичних рекомендацій
з бухгалтерського обліку запасів 

 

Приклад визначення чистої вартості реалізації запасів

N з/п  Показник (група/вид запасів)  Кіль кість  Первісна вартість  Причина знецінення  Очікувана ціна продажу  Витрати на завершення виробництва і збут  Чиста вартість реалізації  Сума зменшення вартості запасів 
вартість за одиницю  сума  вартість за одиницю  сума  вартість за одиницю  сума 
Матеріали  10  20  200  зіпсовані  15  150  10  14  140  60 
Готова продукція  15  20  300  знецінені  13,33  200  50  10  150  150 
Незавершене виробництво  2000  знецінення готової продукції, яку планується отримати    2000  1000    1000  1000 
Разом  2500  2350  1060  1290  1210 

 

Додаток 3
до Методичних рекомендацій
з бухгалтерського обліку запасів 

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операцій із запасами

N з/п  Зміст господарської операції  Кореспонденція рахунків 
Дебет  Кредит 

Розділ 1. Облік надходження запасів 

Придбано запаси з послідуючою оплатою:     
- отримано від постачальників - платників податку на додану вартість (ПДВ) за вартістю без ПДВ  20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
281 "Товари на складі",
282 "Товари в торгівлі" 
63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" 
- на суму податкового кредиту з ПДВ за операцією  641 "Розрахунки за податками і платежами"  63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" 
- отримано від постачальників - неплатників ПДВ за вартістю у сумі зобов'язання перед постачальниками
Сформовано торгову націнку товарів 
20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
281 "Товари на складі",
282 "Товари в торгівлі" 
63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" 
282 "Товари в торгівлі"  285 "Торгова націнка" 
Придбано запаси у випадку здійснення попередньої оплати:     
- здійснено авансовий платіж за запаси  371 "Розрахунки за виданими авансами"  31 "Рахунки в банках" 
- на суму податкового кредиту з ПДВ за операцією  64 "Розрахунки за податками і платежами"  644 "Податковий кредит" 
- отримано запаси від постачальників - платників податку на додану вартість за вартістю без ПДВ - визнано зобов'язання перед постачальником на суму раніше відображеного податкового кредиту з ПДВ  20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
281 "Товари на складі",
282 "Товари в торгівлі",
644 "Податковий кредит" 
63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками",
63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" 
Сформовано торгову націнку товарів  282 "Товари в торгівлі"  285 "Торгова націнка" 
Проведено закриття рахунків обліку розрахунків з постачальниками за сплаченими та отриманими запасами  63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"  371 "Розрахунки за виданими авансами" 
Придбано і оприбутковано запаси через підзвітних осіб за вартістю без ПДВ  20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 
372 "Розрахунки з підзвітними особами" 
визначено за законодавством суму податкового кредиту з ПДВ за операцією  641 "Розрахунки за податками"  372 "Розрахунки з підзвітними особами" 
Оприбутковано товари, повернуті від покупців (способом сторно)  902 "Собівартість реалізованих товарів"  281 "Товари на складі",
282 "Товари в торгівлі" 
Зменшено дохід від реалізації на суму продажної вартості  704 "Вирахування з доходу"  36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" 
Зменшено суму надмірно нарахованого податкового зобов'язання з ПДВ за операцією (способом сторно)  704 "Вирахування з доходу"  64 "Розрахунки за податками й платежами" 
Відновлено списану суму торгової націнки повернутих товарів (способом сторно)  285 "Торгова націнка"  282 "Товари в торгівлі" 
Оприбутковано запаси, отримані у вигляді благодійних внесків (гуманітарної допомоги), цільового фінансування  20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
28 "Товари" 
48 "Цільове фінансування і цільові надходження" 
Оприбутковано безоплатно отримані запаси  20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
28 "Товари" 
718 "Дохід від безоплатно одержані оборотних активів" 
Оприбутковано запаси отримані від учасника (засновника) підприємства  20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
28 "Товари" 
46 "Неоплачений капітал" 
Зараховано до складу первісної вартості запасів:
- витрати із страхування, митні збори, мито, суми непрямих податків, інші витрати 
20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
28 "Товари" 
63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками",
64 "Розрахунки за податками й платежами",
685 "Розрахунки з іншими кредиторами",
65 "Розрахунки за страхуванням" 
- транспортно-заготівельні витрати за вартістю без ПДВ за умови відстрочки платежу  20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
28 "Товари" 
63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками",
685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 
- визначено за законодавством суму податкового кредиту з ПДВ за операцією  641 "Розрахунки за податками"  63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками",
685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 
Зараховано фінансові витрати, що підлягають включенню до собівартості кваліфікаційного активу  20 "Виробничі запаси"  68 "Розрахунки за іншими операціями" 
10  Оприбутковано запаси, раніше не враховані на балансі, а також надлишки запасів, виявлених при інвентаризації  20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
23 "Виробництво",
25 "Напівфабрикати",
26 "Готова продукція",
27 "Продукція сільськогосподарського виробництва",
28 "Товари" 
719 "Інші доходи від операційної діяльності" 
11  Виявлено нестачі і псування запасів при прийманні вантажу з вини постачальника або транспортної організації  374 "Розрахунки за претензіями"  63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками",
685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 
12  Пред'явлено суму претензії до постачальника на величину різниці між сумою попередньої оплати та сумою, вказаною в одержаних документах  374 "Розрахунки за претензіями"  63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" 
13  Оприбутковано відходи виробництва  20 "Виробничі запаси"  23 "Виробництво" 
14  Оприбутковано виробничі запаси (матеріали), напівфабрикати, готову продукцію тощо, виготовлені на підприємстві  20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
26 "Готова продукція",
27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" 
23 "Виробництво" 
15  Оприбутковано запаси, отримані від ліквідації об'єктів основних засобів  20 "Виробничі запаси"  746 "Інші доходи від звичайної діяльності" 
16  Оприбутковано запаси, отримані внаслідок здійснення обміну неподібними активами за бартерною угодою:     
- визнано дохід від реалізації покупцям запасів (інших активів) за справедливою вартістю  36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"  70 "Доходи від реалізації",
71 "Іншій операційний дохід" 
- нарахована сума податкового зобов'язання з ПДВ за операцією  70 "Доходи від реалізації",
71 "Іншій операційний дохід" 
641 "Розрахунки за податками" 
- списано балансову вартість переданих запасів (інших активів)  90 "Собівартість реалізації",
94 "Інші витрати операційної діяльності" 
20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
25 "Напівфабрикати",
26 "Готова продукція",
27 "Продукція сільськогосподарського виробництва",
28 "Товари" 
- оприбутковано запаси за справедливою вартістю  20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
28 "Товари" 
63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" 
- визначено за законодавством суму податкового кредиту з ПДВ за операцією  641 "Розрахунки за податками й платежами"  63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками",
36 "Розрахунки з покупцями та 
- проведено закриття рахунків  63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"  замовниками" 

Розділ 2. Переоцінка запасів

 
17  Списано суму, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації  946 "Втрати від знецінення запаси"  20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
23 "Виробництво",
26 "Готова продукція",
27 "Продукція сільськогосподарського виробництва",
28 "Товари" 
18  Відновлено раніше списану величину вартості запасів внаслідок зростання їх чистої вартості реалізації 20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
23 "Виробництво",
26 "Готова продукція",
27 "Продукція сільськогосподарського виробництва",
28 "Товари" 
71 "Інший операційний дохід

Розділ 3. Облік вибуття запасів 

19  Реалізовано (продано) запаси:
- списано собівартість реалізованих запасів 
901 "Собівартість реалізованої готової продукції",
902 "Собівартість реалізованих товарів",
943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" 
20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
25 "Напівфабрикати",
26 "Готова продукція",
27 "Продукція сільськогосподарського виробництва",
28 "Товари" 
- отримано дохід від реалізації запасів  36 "Розрахунки з покупцями та замовниками",
37 "Розрахунки з різними дебіторами" 
701 "Дохід від реалізації готової продукції",
02 "Дохід від реалізації товарів",
712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" 
- нарахована сума податкового зобов'язання з ПДВ за операцією  701 "Дохід від реалізації готової продукції",
702 "Дохід від реалізації товарів",
712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" 
641 "Розрахунки за податками" (за умови відстрочки платежу),
643 "Податкові зобов'язання" (за умови попередньої оплати) 
20  Списано суму торгової націнки, що припадає на реалізовані товари або способом сторно  285 "Торгова націнка",
282 "Товари в торгівлі" 
282 "Товари в торгівлі",
285 "Торгова націнка" 
21  Відпущено зі складу запаси у виробництво для підприємств, що не використовують рахунки класу 8 "Витрати за елементами"  23 "Виробництво"  20 "Виробничі запаси",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
21 "Поточні біологічні активи",
25 "Напівфабрикати" 
  підприємств, що використовують рахунки класу 8 "Витрати за елементами"  80 "Матеріальні витрати"  20 "Виробничі запаси",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
21 "Поточні біологічні активи",
25 "Напівфабрикати" 
22  Передано зі складу запаси для виправлення виробничого браку  24 "Брак у виробництві"  20 "Виробничі запаси",
25 "Напівфабрикати" 
23  Списано собівартість остаточного браку  24 "Брак у виробництві"  23 "Виробництво" 
24  Відпущено зі складу запаси (крім підприємств, що використовують рахунки класу 8 "Витрати за елементами") для:     
- загальновиробничих потреб підприємства
- загальногосподарських потреб підприємства
- забезпечення збуту продукції
- виконання досліджень та розробок 
91 "Загальновиробничі витрати",
92 "Адміністративні витрати",
93 "Витрати на збут",
941 "Витрати на дослідження і розробки" 
20 "Виробничі запаси",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 
- утримання об'єктів житлово-комунального господарства і об'єктів соціально-культурного призначення  949 "Інші витрати операційної діяльності"   
25  Відпущено зі складу запаси для використання в процесі капітального будівництва або поліпшення, модернізації, модифікації основних засобів  15 "Капітальні інвестиції"  20 "Виробничі запаси",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 
26  Відпущено зі складу запаси у переробку стороннім організаціям  206 "Матеріали, передані в переробку"  201 "Сировина й матеріали" 
27  Відпущено зі складу запаси для підготовки та освоєння нових видів продукції, технологій, виробництв та агрегатів (пускові витрати)  39 "Витрати майбутніх періодів"  20 "Виробничі запаси",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
25 "Напівфабрикати" 
28  Виявлено нестачі та втрати від псування запасів в результаті інвентаризації  947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"  20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
23 "Виробництво",
25 "Напівфабрикати",
26 "Готова продукція",
27 "Продукція сільськогосподарського виробництва",
28 "Товари" 
Одночасно зарахована на позабалансовий рахунок балансова вартість списаних сум нестачі та втрат від псування запасів до прийняття рішення про конкретних винуватців  На позабалансовому рахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей" здійснюється запис про збільшення сум невідшкодованих нестач і втрат від псування запасів 
29  Визнано дохід в сумі, що належить до відшкодування винними особами нестач та втрат від псування запасів  375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"  716 "Відшкодування раніше списаних активів" 
нарахована сума податків та платежів за операцією  716 "Відшкодування раніше списаних активів"  64 "Розрахунки за податками й платежами" 
Одночасно списані з позабалансового рахунку суми нестач та втрат від псування запасів, що належать до відшкодування винуватцями  На позабалансовому рахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей" здійснюється запис про зменшення сум невідшкодованих нестач і втрат від псування 
30  Передано запаси як внесок до статутного капіталу іншого підприємства:     
- собівартість фінансової інвестиції, що вказана у статутних документах  14 "Довгострокові фінансові інвестиції"  68 "Розрахунки за іншими операціями" 
- списано собівартість переданих запасів  943 "Собівартість реалізованих виробничих запаси"  20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
25 "Напівфабрикати",
26 "Готова продукція",
27 "Продукція сільськогосподарського виробництва",
28 "Товари" 
- визнано дохід від реалізації переданих запасів  36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"  701 "Дохід від реалізації готової продукції",
702 "Дохід від реалізації товарів",
712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" 
- нарахована сума податкового зобов'язання ПДВ за операцією  701 "Дохід від реалізації готової продукції",
702 "Дохід від реалізації товарів",
712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" 
64 "Розрахунки за податками й платежами" 
- проведено закриття рахунків  68 "Розрахунки за іншими операціями"  36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" 
31  Безоплатно передані запаси  949 "Інші витрати операційної діяльності"  20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
25 "Напівфабрикати",
26 "Готова продукція",
28 "Товари" 
нарахована сума податкового зобов'язання ПДВ за операцією  949 "Інші витрати операційної діяльності"  64 "Розрахунки за податками й платежами" 
32  Списано за розрахунком розподілену величину транспортно-заготівельних витрат (у разі їх узагальнення на окремому субрахунку обліку запасів)  15 "Капітальні інвестиції",
23 "Виробництво",
24 "Брак у виробництві",
90 "Собівартість реалізації",
91 "Загальновиробничі витрати",
92 "Адміністративні витрати",
93 "Витрати на збут",
94 "Інші витрати операційної діяльності" 
20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
28 "Товари" 
33  Списано втрати запасів, понесені внаслідок надзвичайних подій  99 "Надзвичайні витрати"  20 "Виробничі запаси",
21 "Поточні біологічні активи",
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",
26 "Готова продукція",
27 "Продукція сільськогосподарського виробництва",
28 "Товари" 

Розділ 4. Позабалансовий облік запасів 

34  Отримано від замовника давальницьку сировину на переробку  На позабалансовому рахунку 022 "Матеріали, прийняті для переробки" здійснюється запис про надходження давальницької сировини 
35  Списано вартість переробленої давальницької сировини  На позабалансовому рахунку 022 "Матеріали, прийняті для переробки" здійснюється запис про вибуття давальницької сировини 
36  Прийнято запаси на відповідальне зберігання  На позабалансовому рахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні" здійснюється запис про надходження запасів на відповідальне зберігання 
37  Списано вартість запасів після їх повернення власнику  На позабалансовому рахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні" здійснюється запис про вибуття запасів, повернених власнику 
38  Отримано товари за договорами комісії (консигнації), поруки та іншими подібними за змістом цивільно-правовими договорами  На позабалансовому рахунку 024 "Товари, прийняті на комісію" здійснюється запис про надходження товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки та інших подібних за змістом цивільно-правових договорів 
39  Списано вартість товарів після виконання умов договорів комісії (консигнації), поруки та інших подібних за змістом цивільно-правових договорів  На позабалансовому рахунку 024 "Товари, прийняті на комісію" здійснюється запис про вибуття товарів після виконання умов договорів комісії (консигнації), поруки та інших подібних за змістом цивільно-правових договорів 

 

(Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 31.03.2008 р. N 498)

Copyright © 2010 — All Rights Reserved
Дмитрий Александрович Доденко
finance; financial management; IFRS; GAAP; IAS; International Financial Reporting Standards; International Accounting Standards; управленческий учет; финансовый мнеджмент; финансовая отчетность; учет; управленческий учёт; финансовая отчётность; бланки; скачать бесплатно тексты МСФО, скачать бесплатно тексты IFRS, скачать бесплатно тексты IAS, статьи по МСФО, статьи по финансовому менеджменту, комментарии МСФО