Чому виключення «збиткового» продукту з асортименту може зруйнувати бізнес? Історія одного провалу
Продаж продукції за ціною, вищою за собівартість, збільшує прибуток, а продаж за ціною, нижчою за собівартість, зменшує прибуток. Це, здавалося б, аксіома. Але чи завжди це так насправді? Чому бухгалтерська собівартість може бути оманливою? Розбираємо реальні кейси.
Ситуація:
В одну компанію було призначено нового керівника. Це була молода, освічена й амбітна людина. Він вирішив збільшити прибуток компанії і, насамперед, запросив у бухгалтера дані про собівартість і ціни продажу всіх продуктів, що випускаються. Аналіз показав, що деякі з них продаються за ціною нижчою за собівартість. Керівник наказав припинити виробництво збиткових продуктів.
Через кілька місяців він повторив аналіз і виявив, що інші продукти тепер стали “збитковими”. Їх також виключили з асортименту. Але згодом компанія, яка колись була прибутковою, почала нести збитки.
Як це сталося?
Річ у тім, що до бухгалтерської собівартості включаються всі витрати, як змінні, так і постійні. І при зменшенні обсягів виробництва сума постійних витрат майже не змінилася. Але розподілялася вже на меншу кількість продукції. Продукти, які були збитковими, з точки зору бухгалтерського обліку, насправді заробляли маржинальний прибуток (перевищення ціни продажу над змінними витратами). Коли продукти, які покривали частину постійних витрат, виключалися, ці постійні витрати перерозподілялися на інші продукти. В результаті, маржа, що зароблялася рештою продуктів, перестала покривати постійні витрати. Цей випадок став вже «притчею» в управлінському обліку – класична пастка собівартості.
✅ Висновок:
Перш ніж закривати «збитковий» напрямок, проаналізуйте:
- Яку частку постійних витрат він покриває?
- Чи є альтернативи для компенсації цих витрат?
- Який вплив рішення матиме на інші продукти?
Іноді “збиткові” позиції – це критичні елементи бізнес-моделі, які підтримують загальну рентабельність.
