МСБО (IAS) 1: Подання фінансової звітності – повний огляд

МСБО 1 залишається ‘конституцією’ фінансової звітності до 2027 року, коли йому на зміну прийде новий МСФЗ 18. Цей огляд допоможе систематизувати поточні вимоги до структури звітів та зрозуміти базу, на якій будуватимуться майбутні зміни.

Стислий виклад

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 (МСБО 1) встановлює фундаментальні основи для подання фінансової звітності загального призначення. Його головна мета – забезпечити зіставність звітності суб’єкта господарювання як з його власними звітами за попередні періоди, так і зі звітами інших компаній. Стандарт окреслює загальні вимоги до структури та мінімального змісту звітності, гарантуючи, що вона достовірно відображає фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки.

Ключові положення МСБО 1 включають визначення повного комплекту фінансової звітності, який складається зі звіту про фінансовий стан, звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід, звіту про зміни у власному капіталі, звіту про рух грошових коштів та приміток. Стандарт вимагає класифікації активів та зобов’язань на поточні та непоточні, за винятком випадків, коли подання за принципом ліквідності є більш доречним. Він також встановлює детальні правила щодо інформації, яка має бути розкрита безпосередньо у звітах або в примітках, і забороняє подання будь-яких статей як “надзвичайних”.

Важливим аспектом є гнучкість у поданні: витрати у звіті про прибутки та збитки можуть класифікуватися за їхнім характером або функцією. Стандарт також регулює подання іншого сукупного доходу (OCI), вимагаючи групування статей залежно від можливості їх подальшої перекласифікації у прибуток чи збиток.

З 1 січня 2027 року МСБО 1 буде замінено новим стандартом МСФЗ 18 “Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності”, який успадкує багато з його ключових вимог.

1. Вступ, мета та сфера застосування

1.1. Мета Стандарту

Основною метою МСБО 1 є визначення основи для подання фінансової звітності загального призначення, щоб забезпечити її зіставність. Ця зіставність досягається через уніфікацію підходів до структури та змісту звітності, що дозволяє порівнювати:

• Фінансову звітність суб’єкта господарювання за різні періоди.
• Фінансову звітність одного суб’єкта господарювання зі звітністю інших.

Стандарт встановлює загальні вимоги до подання, настанови щодо структури та мінімальні вимоги до змісту звітності.

1.2. Сфера застосування

МСБО 1 застосовується до всіх суб’єктів господарювання при підготовці та поданні фінансової звітності загального призначення відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Фінансова звітність загального призначення призначена для задоволення потреб користувачів, які не мають змоги вимагати звіти, підготовлені спеціально для них (наприклад, інвестори, кредитори).

Стандарт охоплює:

• Суб’єктів господарювання, орієнтованих на прибуток, включаючи державний сектор.
• Неприбуткові організації, які можуть адаптувати назви статей звітності.
• Суб’єктів, що подають консолідовану та окрему фінансову звітність.

Стандарт не поширюється на структуру та зміст скороченої проміжної фінансової звітності, яка регулюється МСБО 34 “Проміжна фінансова звітність”.

1.3. Взаємозв’язок з іншими стандартами

МСБО 1 є основоположним стандартом, але він діє у поєднанні з іншими МСФЗ, які регулюють визнання, оцінку та розкриття конкретних операцій:

• МСБО 8 “Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки”: Визначає вимоги до вибору та застосування облікових політик.
• МСБО 7 “Звіт про рух грошових коштів”: Встановлює вимоги до подання звіту про рух грошових коштів.
• МСФЗ 5 “Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність”: Регулює класифікацію та подання таких активів та результатів припиненої діяльності.

2. Призначення та склад фінансової звітності

2.1. Призначення фінансової звітності

Згідно з МСБО 1, фінансова звітність є структурованим відображенням фінансового стану та фінансових результатів діяльності суб’єкта господарювання. Її основні цілі:

1. Надання корисної інформації для прийняття економічних рішень широкому колу користувачів.
2. Демонстрація результатів управління ресурсами, довіреними керівництву.

Для досягнення цих цілей звітність повинна надавати інформацію про:

• Активи
• Зобов’язання
• Власний капітал
• Доходи та витрати (включаючи прибутки та збитки)
• Внески власників та розподіл між ними
• Грошові потоки

Ця інформація, разом з даними у примітках, допомагає користувачам прогнозувати майбутні грошові потоки суб’єкта господарювання.

2.2. Повний комплект фінансової звітності

Повний комплект фінансової звітності включає наступні компоненти, які подаються з однаковою значимістю:

Компонент	Опис
Звіт про фінансовий стан	Подається на кінець періоду.
Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід	Подається за період. Може бути єдиним звітом або двома окремими (звіт про прибутки та збитки та звіт про сукупний дохід).
Звіт про зміни у власному капіталі	Подається за період.
Звіт про рух грошових коштів	Подається за період.
Примітки	Містять суттєву інформацію про облікову політику та інші пояснення.
Порівняльна інформація	Стосується попереднього періоду для всіх сум, наведених у звітності.
Третій звіт про фінансовий стан	Подається на початок найбільш раннього порівняльного періоду, якщо суб’єкт ретроспективно застосовує облікову політику, здійснює ретроспективний перерахунок або перекласифіковує статті.

Суб’єкти господарювання можуть використовувати інші назви для звітів (наприклад, “звіт про сукупний дохід” замість “звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід”).

2.3. Загальні характеристики подання

Принцип	Опис
Достовірне подання та відповідність МСФЗ	Звітність повинна правдиво відображати вплив операцій та відповідати всім вимогам МСФЗ. Факт відповідності має бути чітко та без обмежень зазначений у примітках.
Безперервність	Керівництво повинно оцінювати здатність компанії продовжувати діяльність на безперервній основі. Звітність складається на цій основі, якщо немає намірів ліквідації.
Принцип нарахування	Всі операції (крім руху грошових коштів) визнаються тоді, коли вони відбуваються, а не коли отримуються чи сплачуються гроші.
Суттєвість та агрегування	Кожен суттєвий клас подібних статей подається окремо. Несуттєві статті об’єднуються з іншими. Інформація є суттєвою, якщо її відсутність або викривлення може вплинути на рішення користувачів.
Згортання	Активи та зобов’язання, а також доходи та витрати не згортаються, якщо цього не вимагає або не дозволяє інший МСФЗ.
Періодичність звітування	Повний комплект звітності подається щонайменше щороку. Якщо період довший або коротший, потрібні додаткові розкриття.
Порівняльна інформація	Для всіх сум поточного періоду має бути наведена порівняльна інформація за попередній період.
Послідовність подання	Подання та класифікація статей мають зберігатися від одного періоду до іншого, якщо зміна не вимагається стандартом або не призводить до більш доречного подання.

3. Структура та зміст звітів

3.1. Звіт про фінансовий стан

Розмежування на поточні та непоточні

МСБО 1 вимагає подавати активи та зобов’язання з розмежуванням на поточні та непоточні. Винятком є випадки, коли подання на основі ліквідності (в порядку зростання чи спадання) надає більш достовірну та доречну інформацію, що характерно для фінансових установ.

Операційний цикл – це час між придбанням активів для переробки та їхньою реалізацією у грошові кошти. Якщо цикл неможливо чітко ідентифікувати, його тривалість приймається за 12 місяців.

Поточні активи: Актив класифікується як поточний, якщо він:

• Очікується до реалізації або призначений для продажу/споживання у межах звичайного операційного циклу;
• Утримується переважно для торгівлі;
• Очікується до реалізації протягом 12 місяців після звітного періоду;
• Є грошовими коштами або їх еквівалентами без обмежень на використання. Всі інші активи є непоточними. Відстрочені податкові активи завжди класифікуються як непоточні.

Поточні зобов’язання: Зобов’язання класифікується як поточне, якщо:

• Очікується до погашення у межах звичайного операційного циклу;
• Утримується переважно для торгівлі;
• Підлягає погашенню протягом 12 місяців після звітного періоду;
• Суб’єкт господарювання не має права на кінець звітного періоду відстрочити його погашення щонайменше на 12 місяців. Всі інші зобов’язання є непоточними. Відстрочені податкові зобов’язання завжди класифікуються як непоточні.

Класифікація зобов’язань та ковенанти

Право на відстрочку погашення повинно існувати на кінець звітного періоду та мати суть. Наявність цього права може залежати від дотримання ковенантів (спеціальних умов кредитної угоди).

• Ковенанти, що перевіряються на звітну дату або раніше: Впливають на класифікацію. Якщо ковенанту порушено на кінець звітного періоду, зобов’язання стає поточним, навіть якщо кредитор погодився не вимагати негайного погашення після звітної дати.
• Ковенанти, що перевіряються після звітної дати: Не впливають на класифікацію на кінець звітного періоду. Однак, якщо існує ризик їх порушення, потрібні додаткові розкриття.

Намір керівництва погасити зобов’язання достроково не впливає на його класифікацію як непоточного, якщо право на відстрочку існує.

Інформація, що подається у звіті про фінансовий стан

Звіт повинен включати щонайменше такі рядки:

• Основні засоби
• Інвестиційна нерухомість
• Нематеріальні активи
• Фінансові активи
• Інвестиції, обліковані за методом участі в капіталі
• Запаси
• Торговельна та інша дебіторська заборгованість
• Грошові кошти та їх еквіваленти
• Активи, утримувані для продажу (згідно з МСФЗ 5)
• Торговельна та інша кредиторська заборгованість
• Забезпечення
• Фінансові зобов’язання
• Поточні та відстрочені податкові активи/зобов’язання
• Частки, що не забезпечують контролю
• Випущений капітал і резерви

Додаткові рядки та проміжні підсумки подаються, якщо це доречно для розуміння фінансового стану.

3.2. Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід

Структура та визначення

Звіт відображає всі доходи та витрати за період.

• Прибуток або збиток (P&L): Загальний дохід мінус витрати, за винятком компонентів іншого сукупного доходу. Це категорія “за замовчуванням”.
• Інший сукупний дохід (OCI): Статті доходу та витрат, які за вимогами або дозволом інших МСФЗ не визнаються у прибутку чи збитку. Приклади: зміни в дооцінці основних засобів, прибутки/збитки від переведення звітності закордонних підрозділів, переоцінки пенсійних планів.
• Загальний сукупний дохід: Сума прибутку/збитку та іншого сукупного доходу.

Варіанти подання

1. Єдиний звіт: Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід з двома розділами (P&L, потім OCI).
2. Два окремі звіти: Окремий звіт про прибутки та збитки, за яким одразу слідує звіт про сукупний дохід, що починається з прибутку/збитку.

Класифікація витрат

Витрати, визнані у прибутку чи збитку, аналізуються за одним із двох методів:

1. За характером витрат: Витрати групуються за їхньою природою (наприклад, амортизація, витрати на сировину, зарплата, реклама). Цей метод простіший у застосуванні.
2. За функцією витрат (“собівартості реалізації”): Витрати групуються за їхньою функцією (наприклад, собівартість реалізації, витрати на збут, адміністративні витрати). Цей метод може бути більш доречним, але вимагає суджень при розподілі. При його використанні необхідно додатково розкривати інформацію про характер витрат (наприклад, амортизацію та витрати на оплату праці) в примітках.

Подання OCI та коригування перекласифікації

Статті OCI групуються за тим, чи будуть вони в подальшому перекласифіковані у прибуток або збиток.

• Не перекласифікуються: наприклад, дооцінка основних засобів, переоцінки пенсійних планів.
• Можуть бути перекласифіковані: наприклад, курсові різниці від перерахунку закордонних операцій.

Коригування перекласифікації (“ресайклінг”) – це суми, перекласифіковані у прибуток або збиток, які раніше визнавалися в OCI. Ці коригування мають бути розкриті.

Матеріальні та надзвичайні статті

• Якщо статті доходу чи витрат є суттєвими, їхній характер та сума розкриваються окремо.
• МСБО 1 забороняє подавати будь-які статті доходу або витрат як “надзвичайні” у звітах чи примітках.

3.3. Звіт про зміни у власному капіталі

Цей звіт повинен відображати:

• Загальний сукупний дохід за період (з окремим зазначенням сум, що належать власникам та часткам, що не забезпечують контролю).
• Вплив ретроспективного застосування або перерахунку для кожного компонента власного капіталу згідно з МСБО 8.
• Узгодження балансової вартості кожного компонента власного капіталу на початок і кінець періоду, окремо розкриваючи зміни внаслідок:
  • Прибутку чи збитку.
  • Іншого сукупного доходу (з розбивкою за статтями).
  • Операцій з власниками (внески, розподіл дивідендів, зміни у частках власності).

Суми дивідендів та дивідендів на акцію розкриваються у цьому звіті або в примітках. Нижче наведено ілюстративний приклад структури звіту.

3.4. Примітки до фінансової звітності

Примітки є невід’ємною частиною фінансової звітності. Вони повинні:

1. Подавати інформацію про основу складання звітності та конкретні суттєві облікові політики.
2. Розкривати інформацію, що вимагається МСФЗ, але не подана в інших звітах.
3. Надавати додаткову інформацію, яка не подана в інших звітах, але є доречною для їх розуміння.

Примітки мають подаватися систематично. До кожної статті у первинних звітах робиться посилання на пов’язану інформацію у примітках.

Особлива увага приділяється розкриттю:

• Суттєвої інформації про облікову політику: Розкривається інформація про політики, які є суттєвими для розуміння звітності.
• Суджень керівництва: Розкриття суджень (окрім оцінок), які мали найбільший вплив на суми у звітності.
• Джерел невизначеності оцінки: Інформація про припущення щодо майбутнього та інші джерела невизначеності, які створюють значний ризик суттєвого коригування балансової вартості активів та зобов’язань у наступному році.
• Управління капіталом: Інформація про цілі, політики та процеси управління капіталом.

4. Історія та майбутні зміни

МСБО 1 має довгу історію, пройшовши шлях від окремих стандартів щодо розкриття облікових політик (1975), подання інформації (1976) та класифікації активів/зобов’язань (1979) до єдиного комплексного стандарту, вперше виданого у 1997 році та суттєво переглянутого у 2003 та 2007 роках. Відтоді до нього вносилися численні зміни, зокрема щодо класифікації зобов’язань, визначення суттєвості та подання OCI.

Ключова майбутня зміна – це видання МСФЗ 18 “Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності” у квітні 2024 року, який замінить МСБО 1 з 1 січня 2027 року. Новий стандарт збереже багато ключових принципів МСБО 1, але запровадить нові вимоги, зокрема щодо структури звіту про прибутки та збитки та розкриття управлінських показників результативності.

---

Поширені запитання (FAQ)