Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 24
Розкриття інформації про пов’язані сторони
Мета цього Стандарту – забезпечити розкриття у фінансовій звітності суб’єкта господарювання інформації, необхідної для привернення уваги до можливого впливу на його фінансовий стан та прибуток чи збиток, спричиненого існуванням пов’язаних сторін, а також операціями та залишками заборгованості, у тому числі загальними зобов’язаннями, між такими сторонами.
Цей стандарт застосовується при:
a) визначенні відносин і операцій між пов’язаними сторонами;
б) визначенні залишків заборгованості, в тому числі загальних зобов’язань, між суб’єктом господарювання та пов’язаними з ним сторонами;
в) визначенні обставин, за яких необхідно розкривати інформацію згідно з пунктами a) і б); та
г) визначенні розкриття інформації, яке належить зробити за цими статтями.
Цей Стандарт вимагає розкриття інформації щодо відносин, операцій і залишків заборгованості, в тому числі загальних зобов’язань, з пов’язаними сторонами у консолідованій та окремій фінансовій звітності материнського підприємства або інвесторів, що спільно контролюють об’єкт інвестування або мають суттєвий вплив на нього, які подаються відповідно до МСФЗ 10 “Консолідована фінансова звітність” або МСБО 27 “Окрема фінансова звітність”. Цей стандарт також застосовується до індивідуальної фінансової звітності.
Пов’язана сторона – фізична особа або суб’єкт господарювання, пов’язані з суб’єктом господарювання, що складає свою фінансову звітність (у цьому стандарті він зветься “суб’єкт господарювання, що звітує”).
а) Фізична особа або близький родич такої особи є пов’язаною стороною із суб’єктом господарювання, що звітує, якщо така особа:
i) контролює суб’єкт господарювання, що звітує, або здійснює спільний контроль над ним;
іі) має суттєвий вплив на суб’єкт господарювання, що звітує;
ііі) є членом провідного управлінського персоналу суб’єкта господарювання, що звітує, або материнського підприємства суб’єкта господарювання, що звітує.
б) суб’єкт господарювання є пов’язаним із суб’єктом господарювання, що звітує, якщо виконується будь-яка з таких умов:
i) суб’єкт господарювання та суб’єкт господарювання, що звітує, є членами однієї групи (а це означає, що кожне материнське підприємство, дочірнє підприємство або дочірнє підприємство під спільним контролем є пов’язані одне з одним);
іі) один суб’єкт господарювання є асоційованим підприємством або спільним підприємством іншого суб’єкта господарювання (чи асоційованим підприємством або спільним підприємством члена групи, до якої належить інший суб’єкт господарювання);
ііі) обидва суб’єкти господарювання є спільними підприємствами однієї третьої сторони;
iv) один суб’єкт господарювання є спільним підприємством третього суб’єкта господарювання, а інший суб’єкт господарювання є асоційованим підприємством цього третього суб’єкта господарювання;
v) суб’єкт господарювання є програмою виплат по закінченні трудової діяльності працівників суб’єкта господарювання, що звітує, або будь-якого суб’єкта господарювання, який є пов’язаним із суб’єктом господарювання, що звітує. Якщо суб’єкт господарювання, що звітує, сам є такою програмою виплат, то працедавці-спонсори також є пов’язаними із суб’єктом господарювання, що звітує;
vi) суб’єкт господарювання перебуває під контролем або спільним контролем особи, визначеної в пункті а);
vii) особа, визначена в пункті а)і), має значний вплив на суб’єкт господарювання або є членом провідного управлінського персоналу суб’єкта господарювання (або материнського підприємства суб’єкта господарювання);
vіii) суб’єкт господарювання або будь-який член групи, до якої він належить, надає послуги провідного управлінського персоналу суб’єктові господарювання, що звітує, або материнському підприємству суб’єкта господарювання, що звітує.
• У фінансовій звітності має бути подана інформація:
– про взаємини, заснованих на контролі, навіть за відсутності угод;
– про угоди із пов’язаними сторонами;
– про винагороду ключового управлінського персоналу (включаючи аналіз за видами винагороди).
• Щодо угод зі зв’язаними сторонами, необхідно розкривати інформацію про характер взаємовідносин з ними та надавати достатньо відомостей для того, щоб користувачі розуміли потенційний ефект від таких операцій для фінансової звітності.
• Стандарт передбачає часткове звільнення підприємств, пов’язаних з державою. Вимоги до розкриття інформації, збирання якої веде до значних витрат і яка не становить значної цінності для користувачів, були виключені.