Міжнародний стандарт фінансової звітності 17
«Страхові контракти»

МСФЗ 17 набуває чинності для річних звітних періодів, які починаються 1 січня 2023 року або після цієї дати, при цьому допускається дострокове застосування, якщо також застосовується МСФЗ 9.

Договори страхування поєднують ознаки як фінансового інструменту, так і договору обслуговування. Крім того, багато договорів страхування генерують грошові потоки зі значною мінливістю протягом тривалого періоду. Щоб надати корисну інформацію про ці функції, МСФЗ 17:

  • поєднує поточну оцінку майбутніх грошових потоків із визнанням прибутку за період, коли послуги надаються за контрактом;
  • подає результати страхових послуг (включаючи представлення страхових доходів) окремо від доходів або витрат на страхування; і
  • вимагає від суб’єкта господарювання прийняти вибір щодо облікової політики: визнавати всі доходи або витрати від фінансування страхування в прибутку або збитку або визнавати частину цих доходів або витрат у складі іншого сукупного доходу.

Ключовими принципами МСФЗ 17 є те, що суб’єкт господарювання:

  • визначає як договори страхування ті договори, за якими суб’єкт господарювання приймає значний страховий ризик від іншої сторони (страхувальника), погоджуючись виплатити страховику компенсацію, якщо певна невизначена подія в майбутньому (страховий випадок) негативно вплине на страхувальника;
  • відокремлює визначені вбудовані похідні інструменти, окремі інвестиційні компоненти та окремі зобов’язання щодо виконання від договорів страхування;
  • розділяє контракти на групи, які він буде визнавати та вимірювати;
  • визнає та вимірює групи договорів страхування на:
    1. поточну вартість майбутніх грошових потоків (грошових потоків виконання), скориговану на ризик, яка включає всю доступну інформацію про грошові потоки виконання у спосіб, який узгоджується з наявною ринковою інформацією; плюс (якщо ця вартість є пасивом) або мінус (якщо ця вартість є активом)
    2. сума, що представляє незароблений прибуток у групі контрактів (маржа за контрактом);
  • визнає прибуток від групи договорів страхування за період, протягом якого суб’єкт надає послуги за договором страхування, а також у міру звільнення підприємства від ризику. Якщо група контрактів є збитковою або стає збитковою, суб’єкт господарювання негайно визнає збиток;
  • представляє окремо страховий дохід (що виключає отримання будь-якої інвестиційної складової), витрати на страхові послуги (що виключає погашення будь-яких інвестиційних компонентів) та доходи або витрати від фінансування страхування; і
  • розкриває інформацію, яка дозволяє користувачам фінансової звітності оцінити вплив контрактів, що входять до сфери застосування МСФЗ 17, на фінансовий стан, фінансові результати та грошові потоки суб’єкта господарювання.

МСФЗ 17 включає додатковий спрощений підхід до оцінки або підхід до розподілу премії для більш простих договорів страхування.

Стандарт також містить Додаток А «Визначення термінів», Додаток Б «Керівництво із застосування» таДодаток В «Дата набрання чинності та перехідні положення»