Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16
Основні засоби
Метою цього Стандарту є визначення облікового підходу до основних засобів, щоб користувачі фінансової звітності могли розуміти інформацію про інвестиції суб’єкта господарювання в його основні засоби та зміни в таких інвестиціях. Основні питання обліку основних засобів – це визнання активів, визначення їхньої балансової вартості та амортизаційних відрахувань, а також збитків від зменшення корисності, які слід визнавати у зв’язку з ними.
Цей Стандарт слід застосовувати в обліку основних засобів, за винятком випадків, коли інший Стандарт вимагає або дозволяє застосування іншого облікового підходу
• Об’єкт основних засобів підлягає визнанню активом, коли існує висока ймовірність того, що підприємство отримає пов’язані з цим активом майбутні економічні вигоди, і вартість активу може бути достовірно визначена.
• Плодові культури, які використовуються для виробництва або постачання сільськогосподарської продукції та не будуть продаватися як сільськогосподарська продукція, відображаються як основні засоби.
• Основні кошти спочатку враховуються за вартістю придбання, що включає всі витрати, необхідні для доведення активу до стану, придатного для передбачуваного використання. При відстроченні платежів на період, що перевищує звичайні умови кредитування, визнається процентна витрата, крім випадків, коли такий відсоток може бути капіталізований відповідно до МСБО 23.
• Для подальшого обліку об’єктів основних засобів МСФЗ (IAS) 16 дозволяє використовувати одну з таких моделей:
––облік за первісною вартістю: актив враховується за вартістю придбання за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від знецінення;
–облік за переоціненою вартістю: актив враховується за переоціненою вартістю, яка є справедливою вартістю активу на дату переоцінки за вирахуванням подальшої накопиченої амортизації та збитків від знецінення.
• Переоцінка повинна проводитись регулярно. Необхідно переоцінювати всі об’єкти, що входять до цієї групи основних засобів.
-Збільшення вартості в результаті переоцінки визнається в іншому сукупному доході як «резерв з переоцінки». При цьому збільшення вартості визнається у звіті про прибутки та збитки тією мірою, в якій воно компенсує зменшення вартості того ж активу, раніше визнане у звіті про прибутки та збитки;
–зменшення вартості внаслідок переоцінки визнається у звіті про прибутки та збитки. При цьому зменшення вартості відноситься до зменшення резерву з переоцінки у сумі, що не перевищує раніше визнаного резерву з переоцінки щодо даного активу.
• При вибутті активу, за яким проводилася переоцінка, сума приросту вартості від переоцінки залишається в іншому сукупному доході і не переноситься до звіту про прибутки та збитки.
• Компоненти основних засобів, споживання економічних вигод від використання яких відбувається інакше, ніж від інших компонентів, повинні амортизуватися окремо.
• Амортизація систематично нараховується протягом усього терміну корисного використання активу. Метод нарахування амортизації має відбивати характер споживання економічних вигод. Використання методу нарахування амортизації на основі виручки, що генерується від використання активу, є неприпустимим. Ліквідаційна вартість переглядається не рідше одного разу на рік і повинна дорівнювати сумі, яку підприємство могло б отримати від продажу активу на поточний момент, якби актив уже досяг стану, очікуваного наприкінці строку його корисного використання. Термін корисного використання також переглядається щорічно. Окремі об’єкти основних засобів можуть потребувати регулярного комплексного технічного огляду (наприклад, літаки). Витрати на такі техогляди включаються до балансової вартості основного засобу як заміна його частин за умови дотримання встановлених критеріїв визнання активів.
• Знецінення об’єктів основних засобів визначається відповідно до МСБО 36.
• Усі операції з обміну об’єктів основних засобів оцінюються за справедливою вартістю, включаючи обмін аналогічних активів, за винятком випадків, коли угода не має комерційного змісту або справедлива вартість переданого та отриманого активів не може бути достовірно оцінена.
• Підприємства, які регулярно продають об’єкти основних засобів, які раніше використовуються для здачі в оренду, переводять такі активи до складу запасів за балансовою вартістю цих об’єктів у той момент, коли їх перестали здавати в оренду і вони стали призначеними для продажу. Надходження від продажу таких активів повинні визнаватись як виручка відповідно до МСБО 18.
Роз’яснення:
IFRIC 18 “Передача активів покупцями”
IFRIC 18 була розроблена для ситуацій, коли підприємство отримує від покупця об’єкт основних засобів, який потім має бути використаний або для підключення покупця до мережі або для надання покупцю постійного доступу до товарів та послуг.
КРМФО (IFRIC) 18 також встановлює порядок визнання виручки, що виникає у зв’язку з отриманням активу.
IFRIC 20 розглядає визнання виробничих витрат на розкривні роботи як актив і оцінку (початкову і наступну) цього пов’язаного з проведенням розкривних робіт активу.