Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 21
Вплив змін валютних курсів

 Суб’єкт господарювання може здійснювати зовнішню діяльність двома шляхами – проводячи операції в іноземній валюті або маючи закордонні господарські одиниці. Крім того, суб’єкт господарювання може подавати свою фінансову звітність в іноземній валюті. Мета цього Стандарту – встановити, як включати операції в іноземній валюті і закордоні господарські одиниці у фінансову звітність суб’єкта господарювання та як переводити фінансову звітність у валюту подання.

Основні проблеми полягають у тому, який валютний курс (валютні курси) використовувати та як відображати вплив змін валютних курсів у фінансовій звітності.

Цей Стандарт слід застосовувати:

а) в обліку операцій та залишків в іноземних валютах, за винятком операцій з тими похідними інструментами та залишків за ними, на які поширюється сфера застосування МСФЗ 9 “Фінансові інструменти”;

б) при переведенні результатів та фінансового стану закордонних господарських одиниць, включених до фінансової звітності суб’єкта господарювання шляхом консолідації або методом участі в капіталі;

в) при переведенні результатів та фінансового стану суб’єкта господарювання у валюту подання.

• Насамперед необхідно визначити функціональну валюту підприємства (тобто валюту основного економічного середовища, в якому підприємство веде господарську діяльність).

• Потім потрібно перерахувати всі статті, виражені в іноземній валюті, у функціональну валюту підприємства:

– при початковому визнанні та оцінці використовується курс, що діє на дату вчинення правочину;

– на наступні звітні дати перерахунок необхідно провадити з використанням:

• валютного курсу на дату вчинення правочину за немонетарними статтями, що враховуються за первісною вартістю;

• валютного курсу на кінець звітного періоду за монетарними статтями;

• валютного курсу на дату оцінки за немонетарними статтями, що враховуються за справедливою вартістю.

• При проведенні розрахунків за монетарними статтями та перерахунку монетарних статей за курсом, відмінним від використаного при первісному визнанні, курсові різниці включаються до прибутків або збитків з одним винятком: курсові різниці за монетарними статтями, що є частиною чистих інвестицій в іноземний підрозділ, відображаються у консолідованій фінансовій звітності в іншому сукупному доході; такі різниці переносяться з іншого сукупного доходу на прибуток або збитки при вибутті чистих інвестицій.

• Фінансові результати та фінансове становище підприємства, чия функціональна валюта не є валютою країни з гіперінфляційною економікою, перераховуються у валюту подання звітності (якщо вона відрізняється від функціональної) з використанням таких процедур:

-активи (включаючи гудвіл, що виникає при придбанні іноземного підрозділу) та зобов’язання у кожному поданому звіті про фінансове становище (включаючи порівняльні дані) перераховуються за курсом на звітні дати;

–доходи та витрати у звіті про прибутки та збитки (включаючи порівняльні дані) перераховуються за курсами на дати здійснення операцій;

-виникають при цьому курсові різниці визнаються в іншому сукупному доході, і накопичена сума визнається як окремий компонент капіталу до вибуття іноземного підрозділу.

• Особливі правила перерахунку у валюту подання існують щодо фінансових результатів та показників фінансового стану підприємства, чия функціональна валюта є валютою країни з гіперінфляційною економікою.

Роз’яснення:

SIC 7 “Введення євро”

Роз’яснює порядок застосування IAS 21 у момент запровадження євро та приєднання держав до зони євро.

IFRIC 16 «Хеджування чистих інвестицій в закордонну господарську одиницю»

IFRIC 16 роз’яснює три основні питання, пов’язані з хеджуванням чистої інвестиції в іноземну компанію:

  • Валюта подання не створює ризику, до якого суб’єкт господарювання може застосовувати облік хеджування. Отже, материнське підприємство може призначити як ризик, що хеджується, лише курсові різниці, що виникають через різницю між його власною функціональною валютою та валютою його іноземної компанії.
  • Інструментом хеджування для хеджування чистої інвестиції в іноземну компанію може володіти будь-яке підприємство в групі, а не лише материнське підприємство.
  • Суб’єкт господарювання застосовує МСФЗ 9 для визначення суми, яку необхідно перекласифікувати до прибутку або збитку з резерву перерахунку іноземної валюти стосовно інструменту хеджування