Ваші контрагенти скоїли порушення, встановлені податківцями? Ви за них не відповідаєте.

ВС зазначив (Постанова від 14.03.2018, справа № 813/4815/13-а), що висновки податкового органу про безпідставність не можуть ґрунтуватися виключно на податковій інформації, отриманій за результатами перевірок контрагентів платника податків.

Суд зазначив: «Формування податкового кредиту з ПДВ не може ставитися у пряму залежність від дотримання податкової дисципліни третіми особами. Законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання».

В аналогічній справі (Постанова від 07.03.2018, справа № 804/3420/16)  Суд констатував:

«Посилання податкового органу на порушення податкового законодавства контрагентами з ланцюга поставки не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування ПДВ, оскільки зобов’язання не викликають податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства, вчинені його контрагентами. ». А також зазначив, що:

«податкове законодавство не залежить від податкового обліку (стану) певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків із бюджетом третіх осіб».

Таку саму позицію Суду викладено у Постанові від 06.02.2018 (справа № 804/4940/14):

«…податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податків-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового чи бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження факту отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг, як у цій ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб.»

ВС також зазначив (Постанова від 07.03.2018, справа № 820/7065/16), що «Не спростовують факт реального виконання господарської операції і посилання податкового органу на інформацію за результатами податкового контролю контрагентів позивача, оскільки можливі порушення податкового законодавства з боку постачальників не є самостійною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та підставою для позбавлення покупця податкових вигод, що склалися, за фактично здійсненої операцією.»

Ви можете надати підтверджуючі документи в суді, навіть якщо вони не були надані податковою під час перевірки

Трапляються випадки, коли під час податкової перевірки платник не надав певних документів, внаслідок чого контролюючим органом визнано операції нереальними та прийнято ППР. У ході судового оскарження такого ППР платник може подати документи, які не надавалися фіскальному органу.

У такому разі податковий орган зазвичай ставить перед судом питання про неприпустимість таких нових доказів, адже під час перевірки їх не було.

Однак ВС у такій ситуації (Постанова від 07.03.2018 справа № 820/7065/16) став на бік платника податків, зазначивши, що:

«суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, наданням виключно тих доказів, які надавалися їм під час проведення податкової перевірки

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на всіх стадіях податкового контролю, так і на всіх стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів».

Помилки у заповненні товарно-транспортних накладних не можуть свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

У Постанові від 07.03.2018 (справа № 820/7065/16) також зазначено:

«У свою чергу, з приводу незаповнення в товарно-транспортних накладних розділу «вантажно-розвантажувальні операції», слід зазначити, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі або зобов’язаннях платника податків у зв’язку з його господарською діяльністю мали місце.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару та його використання у власній господарській діяльності, наявність певних недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та, як наслідок, не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податків права на формування податкових вигод.»

Порушення в оформленні акта перевірки є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення  

ВС розглянув позов (Постанова від 20.03.2018, справа № 810/1438/17) ВС розглянув позов (Постанова від 20.03.2018, справа № 810/1438/17) про відміну податкового повідомлення-рішення (ППР). У даній справі в акті перевірки немає підпису однієї з осіб, яка здійснювала перевірку. На думку Суду, це є порушення податкового законодавства. Тому Верховний Суд зазначив: «Акт перевірки не може визнаватись допустимим доказом у справі, якщо його отримано з порушенням порядку, встановленого законом. ППР, прийняте за результатами незаконної перевірки на підставі акта перевірки, який є неприпустимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню».

Процедурні порушення під час проведення перевірки є підставою для визнання податкових нарахувань за результатами такої перевірки незаконними.

У Постанові від 16.01.2018 (справа № 826/442/13-а) Суд зазначив, що допущені порушення під час проведення перевірки, зокрема порушення порядку направлення запиту про надання податкової інформації, призводять до визнання такої перевірки незаконною, а податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки підлягає скасуванню.

Аналогічну позицію Суд висловив у Постанові від 16.01.2018 (справа № 2а/1570/4582/11) та у Постанові від 06.03.2018 (справа № 805/2307/17-а).

Визнання неправомірним наказу на проведення податкової перевірки також веде до визнання неправомірним акта про результати перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення щодо нього. Таку позицію Суду викладено у Постанові від 22.03.2018 (справа № 815/2544/15 (815/1690/15).