Ціна недоброчесності: як погані рішення руйнують бізнес

Ціна недоброчесності: як погані рішення руйнують бізнес

Опубліковано уСтратегії та розвиток бізнесу

Автор: Доденко Дмитро Олександрович

Вступ: етика як вимірюваний фінансовий показник

В сучасному бізнесі етична поведінка є не просто “м’якою навичкою”, а критично важливим компонентом управління фінансовими ризиками, де провал в етиці є прямим провалом у бізнес-стратегії.

Неетична поведінка безпосередньо підвищує “сприйнятий ризик” компанії. Для інвесторів та кредиторів такий бізнес стає менш передбачуваним та більш небезпечним. Цей підвищений ризик миттєво трансформується у вищу вартість залучення капіталу: банки вимагають вищих відсотків за кредити, а акціонери очікують більшої дохідності як компенсацію за взяті на себе ризики. Це, в свою чергу, має прямий вплив на оцінку інвестиційних проєктів. Вища вартість фінансування означає, що майбутні грошові потоки дисконтуються за вищою ставкою, що може перетворити потенційно прибуткові ініціативи на збиткові. Таким чином, неетична поведінка не просто створює репутаційні проблеми — вона душить інновації та зростання на фундаментальному фінансовому рівні.

Головна мета цього матеріалу — на реальних прикладах довести, що неетичні дії (обман, шахрайство, недбалість) — це не просто “погано”, а фінансово невигідно. Погана етика неминуче коштуватиме грошей, і цей матеріал покаже, як саме компанії платять за свої помилки.

Аналіз низки знакових кейсів з України та Східної Європи демонструє, що ігнорування етичних норм та стандартів комплаєнсу неминуче призводить до катастрофічних наслідків, які виходять далеко за межі початкових неправомірних вигод.

Частина I: Фінансовий сектор: системні провали та їх глобальні наслідки

1.1. Кейс: Естонська “пральня” Danske Bank

Контекст

Естонська філія Danske Bank, найбільшого банку Данії, у період з 2007 по 2015 рік стала центральним вузлом для проведення підозрілих транзакцій на суму понад $230 мільярдів. Переважно ці кошти надходили від клієнтів-нерезидентів з Росії та країн колишнього Радянського Союзу. Ключовим етичним провалом стало свідоме надання пріоритету високоризиковим, але надзвичайно прибутковим клієнтам, ігноруючи фундаментальні зобов’язання щодо боротьби з відмиванням грошей (Anti-Money Laundering, AML). Це супроводжувалося системним збоєм нагляду з боку материнської компанії, яка не змогла забезпечити належний контроль та аудит.1 Естонський орган фінансового нагляду ще у 2014 році виявив “масштабні, тривалі системні порушення правил боротьби з відмиванням грошей” і повідомив про це данську владу, однак рішучих дій вжито не було.2

Ключовим аспектом цього кейсу є те, що це був не просто збій чи помилка окремих співробітників, а фундаментальний недолік корпоративної культури та системи управління ризиками на рівні всієї групи. Внутрішні розслідування виявили, що керівництво в штаб-квартирі в Копенгагені роками отримувало, але систематично ігнорувало численні попередження. Сигнали надходили від внутрішніх аудиторів, від викривача Говарда Вілкінсона, який очолював трейдинговий підрозділ у філії, і навіть від російського центрального банку, який ще у 2007 році попереджав про підозрілі операції. Однак високоприбутковий бізнес з обслуговування нерезидентів вважався пріоритетним, а ризики, пов’язані з ним, свідомо применшувалися.

Кількісна оцінка прямої фінансової шкоди

  • Глобальні штрафи: У грудні 2022 року банк визнав себе винним у шахрайстві проти американських банків і погодився сплатити скоординований глобальний штраф на загальну суму $2,06 мільярда.1 Розподіл штрафів був таким:
    • Міністерство юстиції США (DOJ): $1,209 мільярда.3Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC): $178,6 мільйона.3
    • Данські правоохоронні органи: 4,749 мільярда данських крон (близько $670 мільйонів).3
  • Операційні збитки: У 2019 році банк був змушений повністю закрити свою естонську філію, що призвело до повної втрати цього бізнес-підрозділу та пов’язаних з ним потоків доходів.1

Кількісна оцінка стратегічної та репутаційної шкоди

  • Втрата ринкової капіталізації: Протягом 2018 року, коли масштаби скандалу стали надбанням громадськості, вартість акцій Danske Bank впала вдвічі, що означало багатомільярдні збитки для акціонерів.2
  • Кримінальне засудження: Danske Bank був змушений визнати себе винним у змові з метою вчинення банківського шахрайства у США.4 Це є незмивною плямою на репутації установи, що ускладнює її діяльність та відносини з банками-кореспондентами.
  • Наслідки для керівництва: Генеральний директор Томас Борген був змушений піти у відставку у 2018 році.2 Хоча згодом з нього були зняті звинувачення, його кар’єра в банку була зруйнована.3
  • Посилення регулювання для всієї галузі: Скандал став “тривожним дзвінком для Європейської комісії” і став каталізатором для створення централізованого органу ЄС з боротьби з відмиванням грошей (AMLA).1

1.2. Кейс: Swedbank та ефект доміно

Контекст

Після викриттів у Danske Bank розслідування шведського телеканалу SVT виявило, що Swedbank, найстаріший банк Швеції, також був причетний до обробки мільярдів доларів підозрілих транзакцій через свої балтійські філії.6 Банк виявився пов’язаним із такими фігурами, як колишній президент України Віктор Янукович, який, за повідомленнями, у 2011 році переказав €3,2 мільйона на рахунок у Swedbank.6 Етичний провал був подвійним: по-перше, системні недоліки в процедурах AML, а по-друге, подальша спроба генерального директора банку Біргітте Боннесен активно ввести в оману громадськість та інвесторів.7

Скандал зі шведським банком Swedbank є класичним прикладом “репутаційної взаємозалежності” та “ефекту доміно” у сучасній фінансовій системі. Він демонструє, як неетичні дії одного великого гравця (Danske Bank) створюють негативний зовнішній ефект, який “заражає” інших учасників ринку, навіть якщо їхні власні порушення були менш масштабними.

Кількісна оцінка прямої фінансової шкоди

  • Регуляторні штрафи: Шведські та естонські фінансові регулятори наклали на Swedbank рекордний штраф у розмірі 4 мільярдів шведських крон (близько €350 мільйонів) за “значні недоліки” та неадекватний внутрішній контроль.9
  • Витрати на виправлення ситуації: Банк був змушений виділити додаткові €64 мільйони на посилення своєї робочої групи з боротьби з фінансовими злочинами.9

Кількісна оцінка стратегічної та репутаційної шкоди

  • Втрата ринкової капіталізації: Одразу після перших повідомлень про скандал ціна акцій Swedbank впала більш ніж на 20%, що знищило майже $6 мільярдів (€5,3 мільярда) його ринкової вартості.6 Протягом 2018-2019 років падіння сягнуло 35%.12
  • Звільнення та ув’язнення керівництва: Генеральний директор Біргітте Боннесен була звільнена у березні 2019 року.9 У вересні 2024 року апеляційний суд скасував попередній виправдувальний вирок і засудив її до 15 місяців ув’язнення за “грубе шахрайство” через надання оманливих публічних заяв.15 Станом на жовтень 2025 року, очікується розгляд апеляції у Верховному суді Швеції.8

1.3. Кейс: Крах та націоналізація ПриватБанку

Контекст

До своєї націоналізації в грудні 2016 року ПриватБанк, найбільший комерційний банк України, був об’єктом “масштабного та скоординованого шахрайства”, що тривало понад десять років.18 Його мажоритарні власники, Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, за версією слідства, організували схему, за якою кошти виводилися з банку через фіктивні кредити підставним компаніям.19 Фундаментальним етичним порушенням була повна зрада фідуціарних обов’язків. Станом на жовтень 2025 року, Ігор Коломойський продовжує перебувати під вартою в українському СІЗО з вересня 2023 року.

Кількісна оцінка прямої фінансової шкоди

  • Встановлені збитки від шахрайства: Судово-економічна експертиза, проведена міжнародною компанією Kroll, підтвердила, що шахрайські дії призвели до прямих збитків банку в розмірі щонайменше $5,5 мільярда.18
  • Вартість державного порятунку: Щоб запобігти системному колапсу, уряд був змушений націоналізувати банк і влити в нього понад 193,5 мільярда гривень (початкове вливання 155 млрд грн та подальше на 38,5 млрд грн). Це пряма вартість для українських платників податків, що становить приблизно 3000 гривень на кожного громадянина.18
  • Судові рішення про відшкодування: У липні 2025 року Високий суд Лондона визнав колишніх власників винними у незаконному привласненні майже $2 мільярдів. Очікується, що остаточна сума до стягнення, з урахуванням відсотків та юридичних витрат, значно перевищить цю цифру.19

Кількісна оцінка стратегічної та репутаційної шкоди

  • Остаточна втрата активу: Всі спроби колишніх власників оскаржити націоналізацію в українських судах зазнали поразки. Верховний Суд України у 2024 та 2025 роках ухвалив низку остаточних рішень, які підтвердили неможливість повернення банку колишнім власникам.
  • Вплив на суверенний ризик: Зобов’язання українського уряду не повертати банк колишнім власникам стало однією з ключових умов програм співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Невиконання цієї умови загрожувало б Україні суверенним дефолтом.18

Частина II: Нефінансові сектори: різноманітність порушень, універсальність наслідків

2.1. LPP (Роздрібна торгівля, Польща): Ціна введення ринку в оману

Контекст

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну польський гігант одягу LPP (власник брендів Reserved, Sinsay) оголосив про вихід з російського ринку. Однак у звіті американської фірми Hindenburg Research за березень 2024 року стверджувалося, що цей вихід був “фікцією”. LPP рішуче спростувала звинувачення, назвавши їх “дезінформаційною атакою” з метою маніпуляції ціною акцій.27

Кількісна оцінка прямої фінансової шкоди

  • Регуляторний штраф: Польський фінансовий регулятор (KNF) розпочав розслідування щодо LPP через неналежне розкриття інформації про умови продажу російського бізнесу. У липні 2025 року LPP погодилася сплатити 1,8 мільйона злотих (€420 000) штрафу для врегулювання цього питання.27
  • Миттєве ринкове покарання: У день публікації звіту Hindenburg ціна акцій LPP впала на 36%, що знищило приблизно €2,5 мільярда (11 мільярдів злотих) ринкової капіталізації за одну торгову сесію.27

Кількісна оцінка стратегічної та репутаційної шкоди

  • Часткове відновлення вартості: Незважаючи на початковий обвал, ціна акцій LPP згодом частково відновилася. Компанія наголошувала, що штраф KNF не підтверджує звинувачень Hindenburg, а стосується лише технічних аспектів розкриття інформації.27
  • Репутаційний ризик: Інцидент створив прецедент, коли звинувачення у “ESG-відмиванні” можуть бути використані для атаки на вартість компанії, що змушує бізнес бути більш прозорим у своїх діях та звітності.

2.2. CD Projekt Red (Технології, Польща): Вартість невиправданих очікувань

Контекст

Після катастрофічного запуску у 2020 році гри Cyberpunk 2077, яка виявилася “практично неграбельною” на консолях попереднього покоління, польський розробник CD Projekt Red (CDPR) зіткнувся з кількома колективними позовами від інвесторів. Основне звинувачення полягало в тому, що компанія вводила інвесторів в оману щодо технічного стану гри.30

Кількісна оцінка прямої фінансової шкоди

  • Мирова угода: У січні 2023 року позови були врегульовані шляхом укладення мирової угоди на суму $1,85 мільйона.30

Кількісна оцінка стратегічної та репутаційної шкоди

  • “Плата за ведення бізнесу”: Для багатомільярдної корпорації така сума врегулювання є незначною. Ключовою умовою угоди було те, що CDPR не визнавала своєї провини за жодним із звинувачень.30 Це дозволило компанії уникнути юридичного прецеденту та зберегти публічний наратив, що проблеми були непередбаченими.
  • Ерозія довіри споживачів: Хоча фінансові втрати від позову були мінімальними, репутаційна шкода серед гравців була величезною, що змусило компанію витратити роки та значні ресурси на виправлення гри та відновлення довіри.

2.3. GetBack (Фінансові послуги, Польща): Піраміда боргу та системний провал

Контекст

Крах польської компанії зі стягнення боргів GetBack у 2018 році виявив масштабне шахрайство. Компанія продавала високоризикові облігації тисячам індивідуальних інвесторів, включаючи пенсіонерів, як “безпечні інвестиції, подібні до ощадного депозиту”.35 Розслідування викрило систематичне виведення коштів з компанії та маніпуляції з фінансовою інформацією.37

Кількісна оцінка прямої фінансової шкоди

  • Збитки інвесторів: Крах схеми призвів до прямих збитків у розмірі 2,7 мільярда злотих (приблизно €590 мільйонів) для тисяч власників облігацій.39
  • Крах компанії: Компанія стала неплатоспроможною, що призвело до повного знецінення її акцій.

Кількісна оцінка стратегічної та репутаційної шкоди

  • Триваючі кримінальні провадження: Скандал призвів до десятків арештів колишніх членів правління та пов’язаних осіб.37 Станом на жовтень 2025 року, розслідування тривають, що створює постійний репутаційний тиск.
  • Політичні наслідки та недовіра до інститутів: Вища контрольна палата Польщі (NIK) передала до прокуратури звіт, у якому 21 високопосадовець, включаючи колишнього прем’єр-міністра, звинувачується у службовій недбалості. Це свідчить про те, що шахрайство могло здійснюватися за політичного прикриття, що підриває довіру до державних інститутів.36

2.4. УкрБуд (Будівництво, Україна): Корупція та перешкоджання правосуддю

Контекст

Справа “УкрБуд” зосереджена на розкраданні державних активів через шахрайську схему обміну нерухомістю. У 2016-2017 роках компанія, що належала екс-нардепу Максиму Микитасю, переконала Національну гвардію України обміняти 50 квартир у центрі Києва на 65 квартир на околиці.40

Кількісна оцінка прямої фінансової шкоди

  • Встановлені збитки для держави: Експертиза, проведена НАБУ, встановила, що збитки для держави склали 81,64 мільйона гривень. Частину збитків (50 млн грн) було відшкодовано до бюджету.40

Кількісна оцінка стратегічної та репутаційної шкоди

  • Незавершені судові процеси: Справа продовжує розглядатися у Вищому антикорупційному суді.42 Розслідування виявило, що Олег Татаров, на той час юрист “УкрБуду”, ймовірно, відіграв ключову роль у підкупі судового експерта. Згодом, коли Татаров став заступником керівника Офісу Президента, справа проти нього була забрана у НАБУ, що багато хто розцінив як перешкоджання правосуддю.41
  • Репутаційний ризик для держави: Цей кейс ілюструє “обертові двері” між корумпованим бізнесом та державною владою, що завдає значної шкоди міжнародній репутації України та її інвестиційному клімату.

2.5. Hexi Pharma (Фармацевтика, Румунія): Катастрофа для громадського здоров’я

Контекст

У 2016 році було виявлено, що румунська фармацевтична компанія Hexi Pharma роками систематично розбавляла дезінфікуючі засоби, які постачала до лікарень, у деяких випадках роблячи їх у 10 разів слабшими за норму. Це безпосередньо загрожувало здоров’ю пацієнтів і викликало масове обурення громадськості.44

Кількісна оцінка прямої фінансової шкоди

  • Повне знищення бізнесу: Компанія була змушена закрити свій завод і припинити всю діяльність, оголосивши про банкрутство.44

Кількісна оцінка стратегічної та репутаційної шкоди

  • Повна втрата соціальної ліцензії на діяльність: Громадське обурення та протести призвели до того, що бренд і репутація компанії були безповоротно знищені.44
  • Суворі особисті та політичні наслідки: Власник компанії, Дан Кондря, загинув в автокатастрофі під час розслідування, що багато хто вважав самогубством. Національний міністр охорони здоров’я був змушений піти у відставку через скандал.44 Справа залишилася без остаточного судового вироку щодо головного фігуранта.

2.6. Метінвест (Промисловість, Україна): ESG-ризики та тиск стейкхолдерів

Контекст

Український промисловий гігант “Метінвест” стикається з подвійним тиском: з одного боку, необхідність відповідати зростаючим екологічним стандартам ЄС (ESG), з іншого — звинувачення у порушенні екологічного законодавства в минулому.

Кількісна оцінка прямої фінансової шкоди

  • Регуляторний штраф: У минулому Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, що входить до групи, сплатив 10 мільйонів гривень компенсації за порушення у сфері поводження з промисловими відходами.47
  • Примусові капітальні витрати: У відповідь на посилення регуляторного тиску та підготовку до стандартів ЄС, “Метінвест” значно збільшив свої витрати на охорону довкілля, які у 2024 році склали $170 мільйонів.50

Кількісна оцінка стратегічної та репутаційної шкоди

  • Ризик “грінвошингу”: Хоча компанія звітує про значні екологічні інвестиції, її власні дані показують, що через зростання виробництва у 2024 році абсолютні показники екологічного навантаження (викиди, водозабір, відходи) також зросли.50 Це створює репутаційний ризик “грінвошингу” — використання великих цифр інвестицій для маскування реального екологічного сліду.
  • Увага ESG-інвесторів: Сучасний інвестиційний ландшафт надає великого значення критеріям ESG.53 Будь-які звинувачення у порушеннях чи непрозорій звітності привертають пильну увагу ESG-інвесторів та рейтингових агенцій. Потенційне зниження ESG-рейтингу може обмежити доступ компанії до глобального капіталу та підвищити його вартість.

Висновок: Неминучий Вплив Неетичної Поведінки на Баланс Компанії

Аналіз представлених кейсів однозначно підтверджує, що неетичні дії є не абстрактними провалами, а конкретними факторами ризику з передбачуваними та суворими фінансовими наслідками. На прозорих, взаємопов’язаних та все більш регульованих ринках 21-го століття надійна етична основа не є розкішшю чи інструментом зв’язків з громадськістю. Це — ключовий принцип раціонального фінансового управління, необхідна умова для сталої конкурентоспроможності та найефективніший захист від катастрофічного корпоративного краху.

Таблиця: Зведений аналіз наслідків неетичної поведінки

Компанія/КейсСекторОсновне правопорушенняКількісний фінансовий впливОсновні стратегічні/репутаційні наслідки
Danske BankБанківська справаСистемний збій у сфері AMLШтраф $2,06 млрдВтрата 50% ринкової вартості, закриття філій, кримінальне засудження.
SwedbankБанківська справаЗбій у AML, введення в омануШтраф ~€350 млнВтрата $6 млрд ринкової вартості, звільнення та ув’язнення CEO.
ПриватБанкБанківська справаШахрайство власниківДерж. порятунок >$5,5 млрд, рішення суду в Лондоні на ~$2 млрдОстаточна втрата активу, кримінальне переслідування власника.
LPPРоздрібна торгівляВведення ринку в омануШтраф €420 тис.Втрата €2,5 млрд ринкової вартості за 1 день, репутаційна криза.
CD Projekt RedТехнологіїВведення інвесторів в омануМирова угода $1,85 млнНезначний фінансовий вплив, але значна шкода довірі споживачів.
GetBackФін. послугиШахрайство з облігаціямиЗбитки інвесторів ~€590 млнБанкрутство, триваючі кримінальні провадження, політичний скандал.
УкрБудБудівництвоКорупція, розкраданняЗбитки державі ~81,6 млн грнТриваючі судові процеси, звинувачення у перешкоджанні правосуддю.
Hexi PharmaФармацевтикаШахрайство у сфері громадського здоров’яПовне знищення бізнесуВтрата соціальної ліцензії, смерть власника, відставка міністра.
МетінвестПромисловістьЕкологічні порушення / ESG-ризикиШтраф 10 млн грн, інвестиції $170 млнРизик “грінвошингу”, пильна увага ESG-інвесторів, тиск з боку клієнтів.

Джерела

  1. Danske Bank Case: Money Laundering Scandal – Sanction Scanner, доступ отримано 03.10.2025, https://www.sanctionscanner.com/blog/danske-bank-case-money-laundering-scandal-1130 ↩
  2. Danske Bank money laundering scandal – Wikipedia, доступ отримано 03.10.2025, https://en.wikipedia.org/wiki/Danske_Bank_money_laundering_scandal ↩
  3. Danske Bank pays U.S., Danish authorities more than $2 billion for hefty AML failings, being epicenter of massive money laundering scandal that rocked EU, Baltic, Nordic regions – Association of Certified Financial Crime Specialists, доступ отримано 03.10.2025, https://www.acfcs.org/danske-bank-pays-us-danish-authorities-more-than-2-billion-for-hefty-aml-failings ↩
  4. Danske Bank Pleads Guilty to Fraud on U.S. Banks in Multi-Billion Dollar Scheme to Access the U.S. Financial System – Department of Justice, доступ отримано 03.10.2025, https://www.justice.gov/archives/opa/pr/danske-bank-pleads-guilty-fraud-us-banks-multi-billion-dollar-scheme-access-us-financial ↩
  5. Key Takeaways From Danske Bank’s Settlement of DOJ and SEC Fraud Charges Over Its Anti-Money Laundering Compliance | Insights – Skadden Arps, доступ отримано 03.10.2025, https://www.skadden.com/insights/publications/2022/12/key-takeaways-from-danske-banks-settlement ↩
  6. Swedbank scandal: suspicious funds linked to former Ukrainian …, доступ отримано 03.10.2025, https://www.europeanceo.com/finance/swedbank-scandal-suspicious-funds-linked-to-former-ukrainian-president/ ↩
  7. Choose Your Words, CEOs! – NordSip, доступ отримано 03.10.2025, https://nordsip.com/2024/09/20/choose-your-words-ceos/ ↩
  8. Former Swedbank CEO convicted of gross swindling by the Svea Court of Appeal, доступ отримано 03.10.2025, https://sweden.dlapiper.com/en/news/former-swedbank-ceo-convicted-gross-swindling-svea-court-appeal ↩
  9. UBO Due Diligence – Swedbank’s challenges – Pythagoras Solutions, доступ отримано 03.10.2025, https://pythagoras-solutions.com/en/insights/ubo-due-diligence-swedbank-challenge ↩
  10. Former bank boss suffers dramatic fall from grace – ICLG.com, доступ отримано 03.10.2025, https://iclg.com/news/21456-former-bank-boss-suffers-dramatic-fall-from-grace ↩
  11. AML Problems Plague Swedbank | Money Laundering Watch, доступ отримано 03.10.2025, https://www.moneylaunderingnews.com/2020/03/aml-problems-plague-swedbank/ ↩
  12. The Case of Swedbank’s former CEO Birgitte Bonnesen: Landmark Ruling for the Swedish banking sector and the future communication of publicly listed companies – Deminor Litigation Funding, доступ отримано 04.10.2025, https://www.deminor.com/en/news-insights/the-case-of-swedbanks-former-ceo-birgitte-bonnesen-landmark-ruling-for-the-swedish-banking-sector-and-the-future-communication-of-publicly-listed-companies/ ↩
  13. SWEDBANK MONEY LAUNDERING CASE EXPLODES INTO PUBLIC VIEW – ClearView Publishing, доступ отримано 03.10.2025, https://clearviewpublishing.com/wp-content/uploads/2019/05/ComplianceMattersApril19.pdf ↩
  14. Former Swedbank CEO sentenced to 15 months in prison for gross fraud. | Comsure, Jersey, доступ отримано 04.10.2025, https://www.comsuregroup.com/news/former-swedbank-ceo-sentenced-to-15-months-in-prison-for-gross-fraud/ ↩
  15. Former Swedbank CEO jailed for ‘swindling’ – Times of India, доступ отримано 03.10.2025, https://timesofindia.indiatimes.com/world/europe/former-swedbank-ceo-jailed-for-swindling/articleshow/113256987.cms ↩
  16. Ex-CEO of Swedbank sentenced for draud – Ritzau – Danish News in English – The Copenhagen Post, доступ отримано 04.10.2025, https://danishnews.cphpost.dk/article/17ec95bd-5784-495b-8d3b-b6b85cc4335b4undefined ↩
  17. Red Flag Bulletin | October 2024 | Former CEO of Swedbank sentenced for gross fraud, доступ отримано 04.10.2025, https://www.s-rminform.com/red-flag-bulletin/october-2024 ↩
  18. Чи визнає суд законною націоналізацію «Приватбанку», доступ отримано 03.10.2025, https://www.radiosvoboda.org/a/sud-vyrishuje-dolyu-pryvatbanku/30491494.html ↩
  19. ПриватБанк виграв суд у Лондоні проти колишніх власників — Коломойського і Боголюбова – Суспільне | Новини, доступ отримано 04.10.2025, https://suspilne.media/1078991-privatbank-vigrav-bagatomilardnij-sudovij-proces-proti-kolomojskogo-i-bogolubova/ ↩
  20. Kolomoyskiy, Once Powerful Ukraine Tycoon, Loses $1.9 Billion Fraud Case – RFE/RL, доступ отримано 04.10.2025, https://www.rferl.org/a/ukraine-privatbank-fraud-kolomoisky-london-ruling/33489475.html ↩
  21. Коломойський остаточно програв у Верховному Суді справу про оскарження націоналізації «ПриватБанку» | hromadske, доступ отримано 04.10.2025, https://hromadske.ua/suspilstvo/240462-kolomoyskyy-ostatochno-prohrav-u-verkhovnomu-sudi-spravu-pro-oskarzennia-natsionalizatsiyi-pryvatbanku ↩
  22. ПриватБанк виграв багатомільярдний процес проти Коломойського та Боголюбова, доступ отримано 04.10.2025, https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4020326-privatbank-vigrav-b agatomilardnij-proces-proti-kolomojskogo-ta-bogolubova.html ↩
  23. www.comsuregroup.com, доступ отримано 04.10.2025, http://www.comsuregroup.com/news/2-billion-was-stolen-through-a-complex-loan-recycling-scheme-to-move-the-money-through-offshore-companies/#:~:text=Legal%20Outcome%3A,evidence%20and%20refusing%20to%20testify ↩
  24. Ukraine’s PrivatBank wins $1.9 billion fraud case against former owner Kolomoisky at UK court – The Kyiv Independent, доступ отримано 04.10.2025, https://kyivindependent.com/privatbank-wins-n early-2-billion-in-london-court-in-kolomoisky-fraud-case/ ↩
  25. Скільки Коломойський та Боголюбов мають повернути Приватбанку – суд почав слухання – UKR.NET, доступ отримано 04.10.2025, https://www.ukr.net/news/details/criminal/113801413.html ↩
  26. Високий суд Лондона: Коломойський і Боголюбов програли у справі ПриватБанку – що це означає для України – ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ФРОНТ ЛАРИСИ КРИВОРУЧКО, доступ отримано 04.10.2025, https://www.anticor.foundation/novyny/22101/ ↩
  27. Polish retail giant LPP accepts 1.8m zloty fine over disclosure …, доступ отримано 04.10.2025, https://notesfrompoland.com/2025/07/11/polish-retail-giant-lpp-accepts-1-8m-zloty-fine-over-disclosure-failings-linked-to-russia-exit/ ↩
  28. Polish clothing retailer denied sanctions busting allegations but value falls – TVP World, доступ отримано 04.10.2025, https://tvpworld.com/76454819/polish-clothing-retailer-denied-sanctions-busting-allegations-but-value-falls ↩
  29. Polish fashion retailer LPP’s stock price partially recovers after damning report, доступ отримано 04.10.2025, https://www.intellinews.com/polish-fashion-retailer-lpp-s-stock-price-partially-recovers-after-damning-report-317446/ ↩
  30. Lawsuit against CD Projekt Red over Cyberpunk 2077 settles for …, доступ отримано 04.10.2025, https://www.gamesindustry.biz/lawsuit-against-cd-projekt-red-over-cyberpunk-2077-settles-for-185m ↩
  31. Investors settle Cyberpunk 2077 lawsuit with developer for $1.85 million : r/Games – Reddit, доступ отримано 04.10.2025, https://www.reddit.com/r/Games/comments/1049yca/investors_settle_cyberpunk_2077_lawsuit_with/ ↩
  32. A Cyberpunk 2077 lawsuit has been settled for a total of $1.85 million | Hitmarker, доступ отримано 04.10.2025, https://hitmarker.net/news/a-cyberpunk-2077-lawsuit-has-been-settled-for-a-total-of-1-85-million-525637 ↩
  33. CD Projekt Red Settles Lawsuit Over Cyberpunk 2077’s Rough Launch for $1.85 Million, доступ отримано 04.10.2025, https://www.ign.com/articles/cd-projekt-red-settles-lawsuit-over-cyberpunk-2077s-rough-launch-for-185-million ↩
  34. CD Projekt Red pays out $1.85 million to settle Cyberpunk 2077 investor lawsuit | KitGuru, доступ отримано 04.10.2025, https://www.kitguru.net/gaming/matthew-wilson/cd-projekt-red-pays-out-1-85-million-to-settle-cyberpunk-2077-investor-lawsuit/ ↩
  35. GetBack bond sales – The Price of Bad Advice, доступ отримано 03.10.2025, https://www.thepriceofbadadvice.eu/scandal/getback-bond-sales/ ↩
  36. Poland’s auditor alleges criminal offenses in GetBack scandal – PAP, доступ отримано 04.10.2025, https://www.pap.pl/en/news/polands-auditor-alleges-criminal-offenses-getback-scandal ↩
  37. The GetBack case – members of the former management board of a debt collection company detained – News CENTRAL ANTI-CORRUPTION BUREAU, доступ отримано 04.10.2025, https://cba.gov.pl/en/news/331,The-GetBack-case-members-of-the-former-management-board-of-a-debt-collection-com.html ↩
  38. New aspects of the GetBack case – News CENTRAL ANTI-CORRUPTION BUREAU, доступ отримано 04.10.2025, https://cba.gov.pl/en/news/361,New-aspects-of-the-GetBack-case.html ↩
  39. The case of entrepreneur Piotr Osiecki and Altus TFI – Open Dialogue Foundation, доступ отримано 03.10.2025, https://en.odfoundation.eu/a/203407,the-case-of-entrepreneur-piotr-osiecki-and-altus-tfi/ ↩
  40. У справі заволодіння майном НГУ відшкодовано 50 млн грн – НАБУ, доступ отримано 04.10.2025, https://nabu.gov.ua/news/novyny-u-spravi-zavolodinnya-maynom-ngu-vidshkodovano-50-mln-grn/ ↩
  41. Tatarov case pits old vs. new institutions – Feb. 12, 2021 | KyivPost, доступ отримано 04.10.2025, https://archive.kyivpost.com/ukraine-politics/tatarov-case-pits-old-vs-new-institutions.html ↩
  42. Хабар Філатову: справа екснардепа Максима Микитася – ВАКС вирішив, доступ отримано 04.10.2025, https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/52022000000000242 ↩
  43. Слухняне “око государеве”: чим запам’ятається перший рік Венедіктової у Генпрокуратурі, доступ отримано 04.10.2025, https://ti-ukraine.org/blogs/sluhnyane-oko-gosudareve-chym-zapam-yatayetsya-pershyj-rik-venediktovoyi-u-genprokuraturi/ ↩
  44. Boss at heart of Romanian scandal over diluted disinfectant dies in car crash – The Guardian, доступ отримано 04.10.2025, https://www.theguardian.com/world/2016/may/26/romanias-great-antiseptic-dilution-scam-spreads-fury-and-infection ↩
  45. 2016 diluted disinfectants crisis in Romania – Wikipedia, доступ отримано 04.10.2025, https://en.wikipedia.org/wiki/2016_diluted_disinfectants_crisis_in_Romania ↩
  46. Cătălin Tolontan – Wikipedia, доступ отримано 04.10.2025, https://en.wikipedia.org/wiki/C%C4%83t%C4%83lin_Tolontan ↩
  47. «Метінвест» сплатив 10 млн. штрафу за екологічні збитки | Журнал ECOBUSINESS, доступ отримано 03.10.2025, https://ecolog-ua.com/news/metinvest-splatyv-10-mln-shtrafu-za-ekologichni-zbytky ↩
  48. Метінвест Ахметова заплатив 10 млн за шкоду екології – новини …, доступ отримано 03.10.2025, https://biz.nv.ua/ukr/markets/metinvest-ahmetova-zaplativ-10-mln-za-shkodu-ekologiji-novini-ukrajini-50071305.html ↩
  49. “Метінвест” Ахметова сплатив 10 мільйонів штрафу за екологічні збитки, доступ отримано 03.10.2025, https://epravda.com.ua/news/2020/02/20/657271/ ↩
  50. Торік “Метінвест” збільшив екологічні витрати до $170 млн, доступ отримано 04.10.2025, https://ecopolitic.com.ua/ua/news/torik-metinvest-zbilshiv-ekologichni-vitrati-do-170-mln/ ↩
  51. У 2024 році “Метінвест” витратив на екомодернізацію $170 млн, доступ отримано 04.10.2025, https://ecopolitic.com.ua/ua/news/u-2024-roci-metinvest-vitrativ-na-ekomodernizaciju-170-mln/ ↩
  52. Альтернативна енергія та системи адміністрування викидів: Метінвест Ахметова направив понад $170 млн на екологічні проєкти у 2024 році – Depo.ua, доступ отримано 04.10.2025, https://www.depo.ua/ukr/money/alternativna-energiya-ta-sistemi-administruvannya-vikidiv-metinvest-akhmetova-napraviv-ponad-170-mln-na-ekologichni-proekti-u-2024-rotsi-202507301473007 ↩
  53. Metinvest increased environmental spending and improved energy efficiency in 2024, доступ отримано 04.10.2025, https://gmk.center/en/news/metinvest-increased-environmental-spending-and-improved-energy-efficiency-in-2024/ ↩
  54. Метінвест у 2024 році підвищив екологічні витрати й посилив енергоефективність, доступ отримано 03.10.2025, https://gmk.center/ua/news/metinvest-u-2024-roci-pidvishhiv-ekologichni-vitrati-j-posiliv-energoefektivnist/ ↩
  55. Environmental – Metinvest, доступ отримано 04.10.2025, https://metinvestholding.com/ar2023/pdf/en/25%20Envrironment.pdf ↩
  56. Metinvest Annual Report 2023, доступ отримано 04.10.2025, https://metinvestholding.com/ar2023/pdf/en/Metinvest%20Annual%20Report%202023.pdf ↩

Позначки: