Трансформація хаосу в прибуток через призму моделі TLS (TOC, Lean, Six Sigma)

Перетворіть операційну метушню на гроші: Як TOC, Lean та Six Sigma працюють разом

Останнє оновлення: 29.12.2025

Автор: Доденко Дмитро

У сучасному світі нестабільності та невизначеності старі методи калькуляції собівартості стали небезпечними. Вони штовхають нас до рішень, які виглядають добре в Excel, але руйнують бізнес у реальності.

Ця стаття – про те, як змінити фінансову логіку компанії, об’єднавши TQM, Lean та TOC, щоб перетворити операційну метушню на реальні гроші на рахунку.

1. Фінансова пастка: Конфлікт обліку та реальності

Перш ніж говорити про інструменти, треба визнати: наша управлінська та фінансова логіка часто застрягла в епосі масового виробництва початку XX століття, тоді як світ змінився безповоротно. Проблема не лише в тому, як ми рахуємо витрати, а в тому, як ми розуміємо ефективність.

Гріх локальної оптимізації (“Ефективність шматочків”)

Найбільша омана традиційного менеджменту – віра в те, що сума локальних ефективностей дає глобальну ефективність. Ми розбиваємо компанію на  Центри фінансової відповідальності (відділи) і ставимо кожному свої KPI:

  • Закупівлям – купити дешевше.
  • Виробництву – завантажити верстати на 100%.
  • Логістиці – возити тільки повні фури.

Реальний наслідок для фінансів: Закупівлі економлять 5% на ціні сировини (і отримують бонус), але ця дешева сировина ламає дорогий верстат або збільшує відходи на 20%. Локально ми “зекономили”, глобально – зазнали збитків. Це класичний приклад того, як спроба оптимізувати частину руйнує ціле.

Локальна оптимізація: співробітники гребуть у різні боки, знижуючи ефективність бізнесу

“Смертельна спіраль” розподілення витрат

Традиційний управлінський облік (Cost Accounting) досі обожнює великі партії товару. Чому? Бо це дозволяє “розмазати” постійні витрати (оренду, зарплату офісу) на більшу кількість одиниць продукції.

Ілюзія: Чим більше ми виробляємо (навіть на склад), тим меншою виглядає собівартість одиниці продукції у звіті.

Реальність: Ми заморожуємо гроші в запасах.

Коли виробництво починає працювати за системою Lean (без зайвих запасів), трапляється катастрофа для бухгалтера:

  1. Виробляємо менше (тільки те, що треба зараз).
  2. Постійні витрати розподіляються на меншу кількість товару.
  3. Собівартість одиниці “на папері” різко зростає.
  4. Прибуток у звіті падає.

Це момент, коли більшість CFO панікують і зупиняють реформи, повертаючись до шкідливої практики переповнення складів.

Еволюційний глухий кут: Чому старі методи перестали працювати

Саме нездатність старої моделі (“штовхай виробництво, ринок все проковтне”) реагувати на нові виклики призвела до появи сучасних методологій:

Проблема в тому, що наші фінансові звіти все ще “живуть” у старій парадигмі масового виробництва.

2. Тріада ефективності: Якість, Швидкість та Постійний розвиток

Щоб вижити, бізнес десятиліттями винаходив різні “дієти” та методи тренувань для організацій: TQM, JIT, Lean, Kaizen, TOC. Зазвичай ці методи вважають конкурентами. Але правда в тому, що справжня магія стається, коли ми припиняємо обирати “або-або” і починаємо їх поєднувати.

Розберемося простими словами, що це за системи, у чому їхній конфлікт і як змусити їх працювати разом.

Усі ці складні назви можна звести до трьох зрозумілих бажань будь-якого власника бізнесу: робити якісно, робити швидко та постійно ставати кращим.

TQM та Six Sigma (Тотальна якість та Стабільність) – “Якість понад усе”

Ці системи виникли, коли ринок перестав пробачати брак. Стара логіка “відбракуємо в кінці” стала занадто дорогою – якість треба було вбудовувати в процес.

Раніше вважалося, що якість – це головний біль лише відділу контролю. TQM (Total Quality Management) змінив це правило.

  • Суть: TQM зробив якість справою кожного (від прибиральника до директора), а Six Sigma додала математичну точність для боротьби з варіабельністю.
  • Мета: Клієнт має бути задоволений стабільним результатом.

JIT та Lean (Точно в строк та Ощадливе виробництво) – “Жодних зайвих рухів”

JIT (Just-in-Time) та Lean стали відповіддю на дефіцит ресурсів та вимогу швидкості. Заморожувати гроші в запасах стало недопустимою розкішшю.

  • Суть (Lean): Прибрати все “жирне” і зайве (втрати). Якщо дія не несе цінності клієнту (наприклад, перекладання деталей з місця на місце або очікування) – це ворог, якого треба знищити.
  • Суть (JIT): Не виробляти “на склад”. Робити деталь тільки тоді, коли її замовили. Це економить гроші, але робить систему вразливою: якщо постачальник запізниться бодай на годину, весь завод зупиниться.

Kaizen (Кайдзен) – “Краще, ніж учора”

Це не інструмент, а культура. Японська філософія, яка каже: не чекай на великий прорив, роби маленькі покращення щодня.

3. Велика проблема: Пастка “Покращення всього”

Здається, що все просто: впроваджуй Lean і TQM, і все буде чудово. Але тут виникає пастка.

Традиційний підхід Lean намагається покращити все підряд. Це призводить до виснаження ресурсів і людей, а фінансовий результат часто залишається мізерним.

Ба більше, виникає конфлікт:

  • Lean каже: “Не тримай запасів!”
  • Реальність каже: “Без запасів будь-який збій зупинить бізнес.”

Уявіть, що ви намагаєтеся покращити роботу автомобіля. Ви відполірували дверні ручки (TQM), викинули сміття з багажника (Lean) і навчилися швидше протирати скло (Kaizen). Але машина все одно їде повільно. Чому? Бо ви не полагодили двигун.

4. Рішення: Теорія Обмежень (TOC) як компас

Тут на сцену виходить Теорія Обмежень, розроблена фізиком Еліяху Голдраттом. Вона пропонує революційний погляд: організація – це ланцюг, а не набір незалежних ланок.

Міцність будь-якого ланцюга залежить лише від однієї ланки – найслабшої.

  • Якщо ви зміцните сильну ланку, ланцюг не стане міцнішим.
  • Єдиний спосіб покращити результат – знайти “слабку ланку” (обмеження) і працювати тільки з нею.

Головний конфлікт: Локальна ефективність

Lean вчить, що ніхто не повинен простоювати. TOC каже зворотне: більшість ресурсів повинні мати вільний час.

Чому? Тому що, якщо “швидкі” працівники працюватимуть на повну силу, вони просто завалять роботою “повільного” (обмеження), створивши затори та хаос.

Нова мова грошей: Throughput Accounting (Облік проходу)

Теорія Обмежень (TOC) пропонує фінансову модель, яка не карає за ефективність. Замість заплутаної собівартості ми дивимося на три показники:

  1. Прохід (Throughput, T): Швидкість, з якою система генерує гроші через продажі.
    • Формула: Виручка – Повністю змінні витрати (сировина).
    • Це “чисті гроші”, що залишаються в компанії.
  2. Інвестиції/Запаси (Inventory, I): Всі гроші, які застрягли в системі (сировина, незавершене виробництво, обладнання).
    • У традиційному обліку запаси – це актив. Тут це пасив, бо вони блокують кеш.
  3. Операційні витрати (Operating Expense, OE): Всі гроші, які ми витрачаємо, щоб перетворити запаси на прохід (зарплата, оренда, світло).

Зміна пріоритетів CFO:

Скорочення витрат (OE) має жорстку межу – нуль (а фактично вище, бо надмірне урізання вб’є здатність працювати). Скорочення запасів (I) для покращення рентабельності інвестицій (ROI) також обмежене: якщо прибрати захисні буфери, будь-який збій зупинить генерацію доходу.

Натомість збільшення Проходу (T) теоретично не має меж. Тому наш пріоритет №1 – зосередитись на збільшенні Throughput: розширювати “вузькі місця” та шукати можливості отримання доходу, що оминають існуючі обмеження (нові продукти, ринки тощо).

Приклад прийняття рішень (Кейс Beta Co)

Уявіть, що у нас є “вузьке місце” (верстат, який ледве встигає).

  • Товар А: Маржа $50. Обробляється на вузькому місці 1 годину.
  • Товар Б: Маржа $40. Обробляється 10 хвилин.

Традиційний погляд: Продаваймо Товар А! Там маржа вища!

Погляд TOC:

  • Товар А дає $50 за годину роботи вузького місця.
  • Товар Б дає $40 × 6 (бо за годину зробимо 6 штук) = $240 за годину.

Товар Б майже у 5 разів вигідніший, хоча “маржа” у нього менша. Це зміна парадигми, яка рятує компанії.

Порівняння маржинального прибутку та проходу (Throughput) на прикладі товарів А і Б

6. Формула успіху: Модель TLS

Найефективніші компанії світу сьогодні не обирають одну систему. Вони використовують інтегровану модель, яку можна назвати “Сфокусований Lean” або модель TLS (TOC + Lean + Six Sigma):

  1. TOC (Теорія обмежень) – Стратегічний фокус.
    • Роль: Відповідає на питання “Що саме треба змінити, щоб отримати найбільший прибуток?”. Визначає “вузьке місце”, де кожен вкладений долар дасть найбільшу віддачу.
    • Фінансовий ефект: Максимізація Проходу (T).
  2. Lean (Ощадливе виробництво) – Операційна гігієна.
    • Роль: Відповідає на питання “Як пришвидшити?”. Прибирає зайві рухи та перешкоди на шляху потоку через обмеження щоб воно працювало без перебоїв.
    • Фінансовий ефект: Звільнення грошових коштів (зменшення I) та скорочення операційного циклу.
  3. TQM/Six Sigma (Якість) – Стабільність/ Управління ризиками.
    • Роль: Відповідає на питання “Як забезпечити надійність?”. Бореться з варіабельністю та дефектами. Якщо вузьке місце працює нестабільно, ми втрачаємо гроші. Ми ставимо контроль якості перед обмеженням (щоб воно не витрачало час на брак) і створюємо перед ним невеликий буфер запасів (щоб воно ніколи не зупинялося).
    • Фінансовий ефект: Усунення “поганих витрат” (браку) та захист пропускної здатності обмеження.

7. Дорожня карта змін: 5 кроків до фінансового здоров’я

Впровадження змін часто провалюється через розфокусування. Ось прагматичний план за логікою TLS:

Крок 1: Чесна діагностика (TOC)

Не намагайтеся “покращити все”. Знайдіть одне місце, яке гальмує генерацію грошей (це може бути верстат, відділ продажів або навіть процедура погодження договорів).

  • Дія: Побудуйте Дерево Поточної Реальності (CRT), щоб знайти кореневу проблему.

Крок 2: Зміна системи мотивації

Якщо ви платите людям за “обсяг” або “завантаження”, вони будуть створювати зайві запаси.

  • Дія: Введіть KPI “Швидкість потоку” та “Виконання замовлень вчасно”.

Крок 3: “Сфокусований Lean

Застосуйте інструменти Lean (5S, SMED) тільки на вузькому місці.

  • Приклад: Скоротивши переналагодження обмеження з 1 години до 10 хвилин, ми вивільняємо 50 хвилин для виробництва продукції. Оскільки наші операційні витрати (зарплата, оренда) вже покриті, весь Прохід (Throughput), згенерований продажем цієї додаткової продукції, стає нашим чистим прибутком.

Крок 4: Стабілізація процесу (Six Sigma)

Вузьке місце не має права виробляти брак. Брак на обмеженні – це найдорожчий вид втрат.

  • Дія: Впровадити жорсткий контроль варіабельності та якості перед входом в обмеження. Застосувати статистичні методи (DMAIC), щоб усунути причини збоїв саме тут.

Крок 5: Захист буфером (TOC)

Створіть страховий запас часу або матеріалів перед вузьким місцем.

  • Логіка: Простій будь-якого ресурсу коштує копійки. Простій обмеження коштує стільки ж, скільки втрачена виручка всієї компанії за цей час.

Висновок

Ефективність – це не про те, щоб менше витрачати. Це про те, щоб швидше заробляти.

Поєднання TOC, Lean та Six Sigma дозволяє фінансовому директору перейти від ролі “цербера, що ріже витрати” до ролі архітектора системи:

  • TOC фокусує зусилля на прибутку.
  • Lean прибирає перешкоди  та забезпечує швидкість потоку.
  • Six Sigma/TQM гарантує, що цей потік буде якісним.
  • Throughput Accounting дозволяє це правильно порахувати.

Саме такий підхід дозволяє компаніям не просто виживати в хаосі, а й перетворювати проблеми на прибуток.

Ваша компанія застрягла в «локальній ефективності»? Проведіть аудит системи, щоб знайти ваше «вузьке місце».