Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 29
Фінансова звітність в умовах гіперінфляції
Цей Стандарт слід застосовувати до фінансової звітності, зокрема до консолідованої фінансової звітності будь-якого суб’єкта господарювання, функціональною валютою якого є валюта країни з гіперінфляційною економікою, щоб забезпечити адекватність поданої фінансової інформації.
Фінансова звітність суб’єкта господарювання, функціональною валютою якого є валюта країни з гіперінфляційною економікою, незалежно від підходу – за історичною чи поточною собівартістю – має бути виражена в одиниці виміру, що діє в кінці звітного періоду.
Відповідні дані для попереднього періоду, що вимагаються згідно з МСБО 1 “Подання фінансової звітності”, а також будь-яка інформація, що стосується попередніх періодів, також має бути викладена в одиниці виміру, яка діє наприкінці звітного періоду.
Прибуток або збиток від чистої монетарної позиції слід включати до прибутку або збитку і розкривати окремо.
Цей Стандарт не встановлює абсолютного рівня, на якому вважається, що виникає гіперінфляція. Необхідність перераховувати фінансові звіти згідно з цим Стандартом є питанням судження.
Коли економіка країни перестає бути гіперінфляційною і суб’єкт господарювання припиняє складати та подавати фінансову звітність відповідно до вимог цього Стандарту, йому слід розглядати суми, виражені в одиниці виміру, яка діяла наприкінці попереднього звітного періоду, як базу для балансової вартості у подальшій фінансовій звітності.
У тому звітному періоді, в якому суб’єкт господарювання ідентифікує наявність гіперінфляції в економіці своєї функціональної валюти, що не була гіперінфляційною в попередньому періоді, суб’єкт господарювання застосовує вимоги МСБО 29 так, ніби економіка завжди була гіперінфляційною. Отже стосовно немонетарних статей, оцінених за історичною собівартістю, звіт про фінансовий стан суб’єкта господарювання на початок самого першого періоду, представленого у фінансовій звітності, перераховується з метою відображення впливу інфляції з дати придбання активів і виникнення або прийняття зобов’язань до кінця звітного періоду. Щодо немонетарних статей, відображених у звіті про фінансовий стан на початок періоду за сумами, які були дійсними на дати інші, ніж дати придбання або виникнення, натомість, такий перерахунок відображає вплив інфляції з дати визначення цієї балансової вартості до кінця звітного періоду.