Міжнародний стандарт фінансової звітності 16
Оренда

Метою МСФЗ 16 є надання інформації, яка (а) достовірно представляє операції з оренди та (b) забезпечує основу для оцінки користувачів фінансової звітності суми, термінів та невизначеності грошових потоків, що виникають від оренди. Для досягнення цієї мети орендар повинен визнавати активи та зобов’язання, що виникають в результаті оренди.

МСФЗ 16 запроваджує єдину модель обліку орендаря та вимагає від орендаря визнавати активи та зобов’язання за всіма договорами оренди на термін понад 12 місяців, якщо тільки базовий актив не має низької вартості. Лізингоодержувач зобов’язаний визнати актив у формі права користування, що представляє його право на використання базового орендованого активу, та зобов’язання за орендою, що представляє його зобов’язання здійснювати орендні платежі.

Суб’єкт господарювання застосовує цей стандарт до всіх видів оренди, включає оренду активів з права користування в суборенду, крім:

а) орендних договорів на розвідування або використання корисних копалин, нафти, природного газу та подібних невідновлю1вальних ресурсів;

б) оренди біологічних активів, що належать до сфери застосування МСБО 41 Сільське господарство, утримуваних орендарем;

в) послуг за угодами про концесію, що належать до сфери застосування КТМФЗ 12 Послуги за угодами про концесію;

г) ліцензійних договорів щодо інтелектуальної власності, наданих орендодавцем, які належать до сфери застосування МСФЗ 15 Дохід від договорів з клієнтами; та

ґ) прав, утримуваних орендарем за ліцензійними договорами, що належать до сфери застосування МСБО 38 Нематеріальні активи на такі види продукції, як кінофільми, відеозаписи, п’єси, рукописи, патенти й авторські права

Орендар може, але не зобов’язаний, застосовувати цей стандарт до оренди нематеріальних активів, окрім тих, що зазначені в пункті ґ).

Ідентифікація оренди:

На початку дії договору суб’єкт господарювання має оцінити чи є договір орендою, або чи містить договір оренду. Договір є, чи містить оренду, якщо договір передає право контролювати користування ідентифікованим активом протягом певного періоду часу в обмін на компенсацію. Параграфи Б9–Б31 визначають керівництво при визначенні контракту як договору оренди або як договору, який включає оренду.

На дату початку оренди орендар визнає актив з права користування та орендне зобов’язання.

Орендодавець класифікує кожну зі своїх оренд або як операційну оренду, або як фінансову оренду.

Оренда класифікується як фінансова оренда, якщо вона передає в основному всі ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на базовий актив. Оренда класифікується як операційна оренда, якщо вона не передає в основному всі ризики та вигоди щодо права власності на базовий актив.