Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 12
Податки на прибуток

Мета цього Стандарту – визначити обліковий підхід до податків на прибуток. Принциповим питанням обліку податків на прибуток є визначення того, як обліковувати поточні та майбутні податкові наслідки:

а) майбутнього відшкодування (компенсації) балансової вартості активів (зобов’язань), які визнані в звіті про фінансовий стан суб’єкта господарювання; та

б) операцій та інших подій поточного періоду, які визнані у фінансовій звітності суб’єкта господарювання

Сам факт визнання активу або зобов’язання означає, що організація, що звітує, очікує відшкодувати або погасити балансову вартість цього активу або зобов’язання. Якщо є ймовірним те, що відшкодування або погашення цієї балансової вартості призведе до збільшення (зменшення) величини майбутніх податкових платежів порівняно з величиною, яка була б визначена, якби таке відшкодування чи погашення не мало жодних податкових наслідків, цей стандарт вимагає, щоб організація визнавала відстрочене податкове зобов’язання (відстрочений податковий актив), за деякими обмеженими винятками.

Цей стандарт вимагає, щоб організація враховувала податкові наслідки операцій та інших подій так само, як вона враховує самі ці операції та інші події. Отже, податкові ефекти, що стосуються операцій та інших подій, визнаних у складі прибутку чи збитку, також мають визнаватись у складі прибутку чи збитку. Податкові ефекти щодо операцій та інших подій, визнаних над складі прибутку чи збитку (тобто у складі іншого сукупного доходу, чи у складі власного капіталу), також мають визнавати над складі прибутку чи збитку (т. е. або у складі іншого сукупного доходу, або у складі власного капіталу відповідно). Аналогічно визнання відкладених податкових активів та зобов’язань при об’єднанні бізнесів впливає на суму гудвілу, що виникає за такого об’єднання бізнесів, або на суму визнаного прибутку від вигідного придбання.

Цей стандарт також регламентує визнання відкладених податкових активів, що виникають від невикористаних податкових збитків або невикористаних податкових пільг, подання податків на прибуток у фінансовій звітності та розкриття інформації щодо податків на прибуток.

• Поточні податкові зобов’язання та активи визнаються щодо податкових платежів за поточний та попередній звітні періоди за ставками, які були юридично чи фактично затверджені законодавчо на кінець звітного періоду.

• Тимчасова різниця — це різниця між балансовою вартістю активу або зобов’язання та їхньою податковою базою.

• Відкладені податкові зобов’язання визнаються щодо майбутніх податкових наслідків усіх оподатковуваних тимчасових різниць із трьома винятками:

-якщо відкладене податкове зобов’язання виникає у зв’язку з первісним визнанням гудвілу;

-якщо первісне визнання активу або зобов’язання (за винятком об’єднання бізнесів) на момент здійснення угоди не впливає ні на бухгалтерський, ні на оподатковуваний прибуток;

-якщо різниця виникла у зв’язку з вкладеннями в дочірні, залежні підприємства та спільну діяльність (наприклад, у зв’язку з нерозподіленим прибутком таких підприємств), коли інвестор може контролювати терміни відновлення тимчасової різниці та існує висока ймовірність того, що відновлення в найближчому майбутньому не відбудеться.

• Відкладений податковий актив визнається за тимчасовими різницями, що віднімаються, невикористаними податковими збитками та пільгами в тій мірі, в якій існує висока ймовірність отримання оподатковуваного прибутку, проти якого можна буде зарахувати тимчасові різниці, що віднімаються, за винятком таких випадків:

–якщо відстрочений податковий актив виник у результаті початкового визнання активу чи зобов’язання (крім об’єднання бізнесів), яке на момент вчинення правочину не впливає ні на бухгалтерський, ні на оподатковуваний прибуток;

– відкладені податкові активи, що виникли у зв’язку з віднімаються тимчасовими різницями, пов’язаними з вкладеннями в дочірні, залежні організації або спільне підприємництво, визнаються лише якщо існує висока ймовірність відновлення тимчасової різниці в найближчому майбутньому і за наявності оподатковуваного прибутку, проти якого можна буде зарахувати цей різницю.

• Відкладені податкові зобов’язання (активи) оцінюються, виходячи з податкових ставок, які очікуються до застосування у момент погашення зобов’язання або реалізації активу, з використанням податкових ставок, які повністю або практично повністю набули чинності на звітну дату.

• Передбачається, що відшкодування балансової вартості активу, що оцінюється за справедливою вартістю згідно з МСБО 40, зазвичай відбувається за допомогою продажу.

• Дисконтування відстрочених податкових активів та зобов’язань заборонено.

• Поточний та відкладений податки на прибуток відображаються у звіті про прибутки та збитки, за винятком ситуацій, коли податкові наслідки викликані:

– угодою або подією, що підлягає відображенню поза звітом про прибутки та збитки (або в іншому сукупному доході, або безпосередньо в капіталі);

-Об’єднанням бізнесів.

• Відкладені податкові активи та зобов’язання мають бути подані у звіті про фінансове становище у складі довгострокових активів (зобов’язань).

У стандарті наводяться ілюстративні приклади.

Пояснення SIC 25:

Податкові наслідки (як у частині поточних, так і в частині відкладених податків) змін податкового статусу повинні бути включені до прибутків або збитків за звітний період, за винятком тих випадків, коли зазначені наслідки відносяться до операцій, що відображаються безпосередньо в капіталі або в іншому сукупному доході.