МСБО 2 « Запаси» містить вимоги щодо обліку більшості видів запасів. Стандарт вимагає, щоб запаси оцінювалися за нижчою з двох величин: собівартості та чистої вартості реалізації (NRV), а також окреслює прийнятні методи визначення собівартості, включаючи конкретну ідентифікацію (у деяких випадках), «перший прийшов – першим вийшов» (FIFO) та середньозважену вартість.

Переглянута версія МСБО 2 була випущена в грудні 2003 року і застосовується до річних періодів, що починаються 1 січня 2005 року або після цієї дати.

Мета МСБО 2

Метою МСБО 2 є визначення методів обліку запасів. Він надає рекомендації щодо визначення собівартості запасів і подальшого визнання витрат, включаючи будь-яке списання до чистої вартості реалізації. Він також містить рекомендації щодо формул витрат, які використовуються для віднесення витрат до запасів.

Область застосування

Запаси включають активи, що утримуються для продажу під час звичайної діяльності (готова продукція), активи у виробничому процесі для продажу в ході звичайної діяльності (незавершене виробництво), а також матеріали та матеріали, які споживаються у виробництві (сировина). [МСБО 2.6]

Однак МСБО 2 виключає певні запаси зі своєї сфери застосування: [МСБО 2.2]

  • незавершене виробництво, що виникає за контрактами на будівництво (див. МСБО 11 « Будівельні контракти» )
  • фінансові інструменти (див. МСБО 39 « Фінансові інструменти: визнання та оцінка» )
  • біологічні активи, пов’язані з сільськогосподарською діяльністю, і сільськогосподарська продукція на момент збирання врожаю (див. МСБО 41 « Сільське господарство» ).

Крім того, хоча наступне входить до сфери застосування стандарту, МСБО 2 не застосовується до оцінки запасів, що утримуються в: [МСБО 2.3]

  • виробники сільськогосподарської та лісової продукції, сільськогосподарської продукції після збору врожаю та мінералів і мінеральних продуктів, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації (вищою або нижчою від собівартості) відповідно до усталеної практики в цих галузях. Коли такі запаси оцінюються за чистою вартістю реалізації, зміни в цій вартості визнаються у прибутку або збитку за період зміни
  • товарні брокери та дилери, які оцінюють свої запаси за справедливою вартістю мінус витрати на продаж. Коли такі запаси оцінюються за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж, зміни справедливої ​​вартості за вирахуванням витрат на продаж визнаються у прибутку або збитку за період зміни.

Основний принцип МСБО 2

Запаси повинні відображатися за нижчою з двох величин: собівартістю та чистою вартістю реалізації (NRV). [МСБО 2.9]

Оцінка запасів

Вартість повинна включати все: [IAS 2.10]

  • витрати на придбання (включаючи податки, транспортування та обробку) за вирахуванням отриманих торгових знижок
  • витрати на конверсію (включаючи постійні та змінні виробничі накладні витрати) та
  • інші витрати, понесені у зв’язку з доведенням запасів до їх нинішнього місцезнаходження та стану

МСБО 23 « Витрати на позики» визначає деякі обмежені обставини, коли витрати на позики (відсотки) можуть бути включені до собівартості запасів, які відповідають визначенню кваліфікованого активу. [МСБО 2.17 та МСБО 23.4]

Вартість запасів не повинна включати: [МСБО 2.16 та 2.18]

  • ненормальні відходи
  • витрати на зберігання
  • адміністративні накладні витрати, не пов’язані з виробництвом
  • витрати на продаж
  • курсові різниці, що виникають безпосередньо в результаті нещодавнього придбання запасів, нарахованих в іноземній валюті
  • витрати на відсотки, коли запаси купуються на умовах відстроченого розрахунку.

Для вимірювання собівартості можуть використовуватися методи стандартної собівартості та роздрібної торгівлі за умови, що результати наближаються до фактичної вартості. [МСБО 2.21-22]

Для товарно-матеріальних цінностей, які не є взаємозамінними, специфічні витрати відносять до конкретних окремих предметів запасів. [МСБО 2.23]

Для статей, які є взаємозамінними, МСБО 2 дозволяє використовувати формули FIFO або середньозваженої вартості. [IAS 2.25] Формула LIFO, яка була дозволена до перегляду МСБО 2 у 2003 році, більше не дозволяється.

Для всіх запасів із подібними характеристиками щодо їх характеру та використання для суб’єкта господарювання слід використовувати однакову формулу собівартості. Для груп запасів, які мають різні характеристики, можуть бути виправдані різні формули собівартості. [МСБО 2.25]

Списання до чистої вартості реалізації

NRV – це передбачувана ціна продажу в ході звичайної діяльності, за вирахуванням передбачуваної вартості завершення та розрахункових витрат, необхідних для здійснення продажу. [МСБО 2.6] Будь-яке списання до NRV слід визнавати як витрати в періоді, в якому відбувається списання. Будь-яке сторно слід визнавати у звіті про прибутки та збитки в періоді, в якому відбулося сторно. [МСБО 2.34]

Розпізнавання витрат

МСБО 18 « Дохід» розглядає питання визнання доходу від продажу товарів. Коли запаси продаються, а дохід визнається, балансова вартість цих запасів визнається як витрати (часто називають собівартістю реалізованих товарів). Будь-яке списання до NRV та будь-які втрати запасів також визнаються витратами, коли вони виникають. [МСБО 2.34]

Розкриття

Обов’язкове розкриття інформації: [МСБО 2.36]

  • облікова політика запасів
  • балансова вартість, як правило, класифікується як товари, запаси, матеріали, незавершене виробництво та готова продукція. Класифікації залежать від того, що підходить для підприємства
  • балансова вартість будь-яких запасів, які відображаються за справедливою вартістю мінус витрати на продаж
  • сума будь-якого списання запасів, визнаних витратами періоду
  • сума будь-якого сторнування списання до NRV та обставини, що призвели до такого сторну
  • балансова вартість запасів, заставлених як забезпечення зобов’язань
  • вартість запасів, визнаних витратами (собівартість реалізованої продукції).

МСБО 2 визнає, що деякі підприємства класифікують витрати у звіті про прибутки та збитки за характером (матеріали, робоча сила тощо), а не за функціями (вартість проданих товарів, витрати на продаж тощо). Відповідно, як альтернатива розкриттю витрат на продану продукцію, МСБО 2 дозволяє суб’єкту господарювання розкривати операційні витрати, визнані протягом періоду за характером собівартості (сировини та витратні матеріали, витрати на оплату праці, інші операційні витрати) та суми чистих витрат. зміна запасів за період). [МСБО 2.39] Це узгоджується з МСБО 1 « Подання фінансової звітності» , який дозволяє подавати витрати за функціями або характером.