Міжнародний стандарт фінансової звітності 4
Страхові контракти

(Буде замінений МСФЗ 17)

 Мета цього МСФЗ – визначити процес підготовки фінансової звітності стосовно страхових контрактів суб’єкта господарювання, який випускає такі контракти (позначеного в цьому МСФЗ як страховик), поки Рада не завершить другий етап проекту зі страхових контрактів. Зокрема, цей МСФЗ вимагає:

a) введення окремих удосконалень до обліку страхових контрактів страховиками;

б) розкриття інформації, яка визначає та пояснює суми у фінансовій звітності страховика, що виникають від страхових контрактів, та допомагає користувачам цієї фінансової звітності зрозуміти суми, строки та невизначеність майбутніх грошових потоків від страхових контрактів..

 МСФЗ 4 визначає деякі аспекти фінансової звітності за договорами страхування будь-яким суб’єктом господарювання, який видає такі контракти, і ще не застосував МСФЗ 17. 

Договір страхування — це договір, за яким одна сторона (страховик) приймає значний страховий ризик від іншої сторони (страхувальника), погоджуючись відшкодувати страхувальнику, якщо певна невизначена подія в майбутньому (страховий випадок) негативно вплине на страхувальника.

МСФЗ 4 застосовується до всіх договорів страхування (включаючи договори перестрахування), які суб’єкт господарювання оформляє, та до договорів перестрахування, які він має, за винятком конкретних контрактів, на які поширюються інші стандарти. Він не поширюється на інші активи та зобов’язання страховика, такі як фінансові активи та фінансові зобов’язання в рамках МСФЗ 9. Крім того, він не стосується обліку страхувальниками.

МСФЗ 4 тимчасово звільняє страховика (тобто до тих пір, поки він не прийме МСФЗ 17) від деяких вимог інших стандартів, включаючи вимогу враховувати Концептуальну основу при виборі облікової політики для договорів страхування. Однак МСФЗ 4:

  • забороняє створення резервів для можливих претензій за контрактами, яких немає на кінець звітного періоду (наприклад, положення про катастрофи та вирівнювання);
  • вимагає перевірки адекватності визнаних страхових зобов’язань та перевірки на знецінення активів перестрахування; і
  • вимагає від страховика зберігати страхові зобов’язання у своєму звіті про фінансовий стан до тих пір, поки вони не будуть погашені, скасовані або не закінчаться, а також подавати страхові зобов’язання, не зараховуючи їх проти відповідних активів перестрахування.

Поправка 2016 року до МСФЗ 4 вирішує деякі наслідки застосування МСФЗ 9 до того, як підприємство прийме МСФЗ 17.

 Стандарт також містить Додаток А «Визначення термінів» и Додаток Б «Визначення страхового контракту»